Сторінка
5

Здоров’я і хвороба як основні категорії, що визначають стан організму людини

2) Це – біологічна організованість, що забезпечує оптимальний взаємозв’язок, тобто гармонійність між взаємозв’язаними органами та функціями. Висока біологічна організація спостерігається у довгожителів (навіть з низьким рівнем енергопотенціалу), у жінок. А у спортсменів при напружених тренуваннях спостерігається їх зниження (відсутність кореляційних зв’язків між РWC170, ЧСС у стані спокою, часом відновлення тощо). Найпростішим прикладом біологічної організації є взаємозв’язки між віком, зростом та вагою (таблиці) та «загублених» років життя у випадку надлишкової маси тіла.Отже, у фізичному здоров’ї розрізняють два компоненти: енергетичний та організаційний. Обидва компоненти здоров’я тісно зв’язані між собою і перебувають у постійній взаємодії: життя не можливе без припливу енергії із зовнішнього середовища, а організаційний компонент забезпечує взаємозв’язок, взаємне підпорядкування функцій і структур, необхідну «допомогу» з боку однієї функції в інтересах всього організму, або іншої функції. (Наприклад, якщо в організмі мало енергії, то спочатку «включається» забезпечення енергією зовнішня діяльність (зниження рухової активності); і лише потім діяльність внутрішніх органів. Або постільний режим – це не вимога лікаря, а самого організму, який скорочує витрати на зовнішню діяльність для забезпечення «внутрішніх» потреб.

Між станом здоров’я і хвороби виділяють перехідний, так би мовити третій стан, який характеризується «неповним» здоров’ям. Це передпатологічний стан, при якому регуляція психічних та фізичних функцій менш досконала, що вже характерно для хворобливого стану. Цей передпатологічний період супроводжується виникненням неприємних суб’єктивних відчуттів: роздратування, головні болі, слабкість, потемніння в очах при різних змінах положення тулуба, втрата апетиту, озноб, низька працездатність, задишка при помірному фізичному навантаженні, неприємні відчуття в ділянці серця тощо. Якщо організм подолає цей стан, то здоров’я поновиться. Об’єктивно можуть бути зареєстровані тенденція до тахікардії, нестійкий рівень АТ, похолодання кінцівок тощо.

В третьому стані знаходяться більше половини всієї популяції людей. Якщо хвороби тривають дні, тижні, місяці, то третій стан може зберігатися роками і навіть все життя.

Такий стан характерний для тих , хто веде малорухомий спосіб життя, неправильно харчується, вживає алкоголь, в періоди статевого дозрівання, старості, а також для тих, хто проживає на радіаційно забруднених територіях в нашій державі (синдром радіофобії). У школярів до третього стану також призводять розумова втома, перенапруження, хронічна інтоксикація, процес адаптації до школи.

Коли ж захисні можливості виявляться недостатніми, виникає біль, який свідчить про порушення життєдіяльності організму під впливом надзвичайних подразників, що обмежують її пристосування до зовнішнього середовища та знижують працездатність.

«Третій стан» не є однорідним і включає в себе два стани: передхвороба та маніфестація патологічного процесу.

Основною ознакою передхвороби є – можливість розвитку патологічного процесу без зміни діючого ззовні чинника при знижених резервних можливостях людини.

Основною ознакою маніфестації патологічного процесу є зниження або втрата здатності до виконання функцій і початок хвороби.

Таким чином межі «третього стану» є чітко окресленими. Однак, межа між передхворобою та маніфестацією патології на сьогоднішній день не є визначеною.