Сторінка
5

Методика розвитку спеціальної витривалості у спортсменів - хлопців

Розділ ІІ

Задачі, методи і організація дослідження

2.1. Задачі і методи дослідження.

З метою рішення поставленої проблеми були сформульовані наступні задачі дослідження:

1. Вивчити особливості розвитку спеціальної витривалості боксерів-хлопців

2. Дослідити динаміку змін показників спеціальної витривалості боксерів після навантажень.

Для вирішення поставлених в роботі задач застосовувалися наступні методи:

- теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури;

- педагогічні спостереження;

- педагогічне тестування;

- педагогічний експеримент.

Теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури. Вивчення і узагальнення є по даній проблемі науково-методичної літератури дозволило сформувати концепцію, а на цій основі визначити підходи до рішення позначеної проблеми.

Педагогічні спостереження. В основі використовування цього методу лежав аналіз і оцінка ефективності педагогічних дій і організація занять.

В процесі взаємодії експериментатора і випробовуваних передбачалося відкрите спостереження, тобто ті, що займаються знали, що за ними ведеться спостереження.

Використовували також безпосереднє спостереження в тій його частині, де фіксувався словесний звіт про характер застосування того або іншого варіанту тренувальної дії.

Педагогічне тестування. Метод педагогічних контрольних випробувань використовується для діагностики фізичного розвитку і контролю за динамікою зміни спеціальної витривалості боксерів у відповідь на наперед обумовлені дії. В цілому в роботі застосовувалися стандартизовані тести, стосовно специфіки виду спорту. В процесі тестових випробувань дотримувалися основні вимоги по стандартизації і уніфікації. [6]

Педагогічний експеримент. Відповідно до мети і гіпотези дослідження, пов'язаної з визначенням впливу індивідуально-типологічних особливостей на динаміку розвитку спеціальної витривалості, були проведені лабораторний, природний і формуючий експерименти. В процесі лабораторного експерименту нами з'ясовувалося, як реагують боксери з різними типологічними особливостями на навантаження, направлене на розвиток швидкісно-силової витривалості, за результатами ефекту наслідків.

В природному експерименті вивчали динаміку психічних станів, що розвиваються в процесі занять при використовуванні різних варіантів навантаження.

Формуючі експерименти дозволяли виявити особливість пропонованих варіантів навантаження на розвиток того або іншого прояву спеціальної витривалості у боксерів.

2.2. Методика дослідження рухових здібностей.

Швидкість досліджувалася з використанням наступних тестів: результат бігу на 30 м, максимальна частота рухів кисті за 10 сек., час реакції на світло, реакція вибору з трьох альтернатив, максимальна кількість ударів по тензоподушці за 10 сек.

Швидкісно-силові здібності досліджувалися із застосуванням тесту: стрибок в довжину з місця (в метрах).

Силові здібності вивчалися із застосуванням наступних тестів: сила удару правої і лівої прямої, а також бічної лівої і правої (в умовних одиницях).

Витривалість досліджувалася із застосуванням тестів: загальна витривалість результат бігу за 5 хвилин (в метрах).

Швидкісна витривалість досліджувалася із застосуванням тесту: максимальна частота нанесення удару за 10 сек.

Силова витривалість вивчалася за допомогою тестів: зміна кількості і сили (сумарного тоннажу) ударів, виконаних в одиницю часу. Для цього використовували тензоплатформу (див. мал. 1, 2).

Тензоплатформа включає (мал., 3):

1. Регулятор грубої і точної настройки.

2. Міст.

3. Індикатор розбалансу моста.

4. Лічильник кількості спроб.

5. Лічильник сумарного тоннажу.

6. Лічильник величини однієї спроби.

7. Кнопку скидання.

8. Кнопку контролю правильності роботи приладу.

9. Регулятор рівня.

10. Вказівник часу роботи.

11. Телефони, через які виводяться сигнали зворотного зв'язку.

Мал. 3. Блок-схема тензометричної вимірювальної платформи

Прилад працює таким чином: перед початком роботи необхідно за допомогою ручок грубої і точної настройки на індикаторі «О» встановити «О» моста. Свідоцтво готовності до роботи свічення світлодіода зеленого кольору, в іншому випадку горить червоний.

Встановивши перемикачем вказівника часу потрібний інтервал, необхідно, тримати в натиснутому положенні кнопку контролю, за допомогою ручки «установка рівня» встановити на лічильнику 3 (величина одиночної спроби) значення рівня порогу.

Після цього необхідно натиснути кнопку скидання. Встановити інтервал часу роботи і натиснути кнопку запуск. При ударі значення сили одиночного удару заноситься в лічильник 3 і лічильник, що підсумовує, 2 при подальших ударах значення лічильника 3 відображатиме величину одного удару в даній спробі, а лічильник 2 накопичену суму величини одиночних ударів. Лічильник 1 покаже кількість ударів. Через деякий час прилад припиняє реагувати на удари по платформі. Для повторного запуску необхідно операції, описані вище.

При застосуванні платформи використовувався метод «вільного падіння» ядра з висоти 1 м. Імпульс прискорення, отриманий платформою, визначався заввишки падіння.

При визначенні лінійної характеристики деформації системи падіння ядра проводилося з різної висоти, випробування показали достатньо високу однорідність показників використання тензоплатформи і лінійність одержуваних характеристик. Дані представлялися в умовних одиницях.

В першому випадку завдавали удару три раунди по дві хвилини, під звук метронома 150 ударів в хвилину (стандартне навантаження). В другому випадку, використовуючи три раунди по дві хвилини, боксера зобов'язали нанести можливо більшу кількість ударів максимальним зусиллям (інтенсивне навантаження), ми ж постаралися зафіксувати і кількість, і тоннаж завдається удару.

Для визначення середнього коефіцієнта відновлення була застосована наступна формула:

А (Г+Д+Е+Ж+3)/(В*К)

де А - середній коефіцієнт відновлення;

Г, Д, Е, Же, 3 - число ударів серця в першу, другу, третю, четверту і п'яту хвилину відновлення відповідно;

В - загальний час відновлення (5 мін);

Д - пульс після розминки.

Сила удару на 1 кг ваги визначалася по формулі:

Б= б/(а*и)

де б - сила удару на 1 кг ваги;

би - тоннаж завданого удару;

а - кількість ударів;

і - вагова категорія.

Коефіцієнт витривалості боксера в даному раунді визначався по формулі: