Сторінка
5

Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення

Одним зі шляхів підвищення ефективності системи фізкуль­турної освіти, фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів є формування повноцінної мотивації до занять (А.Склад, 1980).

Загальноприйнятими проблемами мотивації є положення про те, що мотивація (у широкому змісті) включає усі види спо­нукань: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, мету, нахил, «як усвідомлене чи малоусвідомлене спонукання до діяльності».

Навчальна і фізкультурно-оздоровча діяльність спонукаєть­ся цілим комплексом мотивів, що і визначають зміст занять для студентів (В.Г.Хромін, 2000).

Мотиваційна сфера мінлива і має вікові і змістово-значеннєві особливості, зумовлені деякими природними і соціальними фак­торами.

Серед мотивів, які лежать в основі процесу навчання виділяють: внутрішні мотиви, які спонукаються процесом занять, способами дії, прийомами аналізу матеріалу, самим предметом навчання і зовнішніми мотивами, які залежать від факторів, що знаходяться за межами навчальної і фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів.

Активність людини здебільшого визначається метою її діяльності. Специфіка людської мотивованої діяльності поля­гає в тому, що вона завжди цілеспрямована. Мотиваційна сфе­ра студентів їхнє відношення до різних видів діяльності і прояв загальної активності в заняттях в основному визначається як їхніми потребами, так і відповідними цілями (О.К.Ізвєкова, 1980; Т.К.Капровський, 1979; B.C.Крюченко, 1990; П.М.Левитськкй, В.СЯзловецький, 1969; Н.С.Солопчук, 1991; Н.М.Хоменко, 1992).

Мотиви навчання часто розглядаються останнім часом у плані тих факторів, які випливають із приналежності студентів до певного колективу, в якому він здійснює свою діяльність. У багатьох дослідженнях підкреслюються такі фактори мотивації. як усвідомлення приналежності до колективу і пов'язане з цим прагнення домогтися успіху і т.д. (І.Ф.Кононов, ГЛ.Куцекко, 1982; Є.А.Сидоров, 1989; С.Сигнаєвський, 2001). Урок фізичної культури є колективною дією, яка спрямована на фізичне вдосконалення студентів, і для багатьох є майже єдиною формою занять фізичними вправами двічі на тиждень. Тому важливим є питання: Як відносяться молодь до уроків фізкультури?

Хлопці і дівчата майже регулярно відвідують уроки фізкуль­тури, однак з віком їх кількість змінюється .

У цілому 50%-школярж не відчувають стійкого інтересу до уроків фізкультури.

Причинами цього є неадекватність фізичних навантажень фізичним можливостям студентів (завищений або занижений рівень),

незадоволеність методикою проведення занять програмного змісту та самою організацією навчального процесу .

Отже, більшість студентів свідомо ставиться до уроків фізкультури і може досить виразно вказати на їхні недоліки. Незадоволення організацією процесу фізичного виховання у навчальному закладі призводить як до нерегулярного відвідування уроків фізкультури, так і до зниження мотивації до спортивних занять у позаурочний час.

Для підвищення ефективності процесу фізичного виховання викладачам фізичної культури рекомендовано враховувати зау­важення, що висловлені студентами:

- недостатньо реалізується диференційований підхід на уро­ках ФК, що призводить до неадекватності фізичних наван­тажень на заняттях (25%);

- не враховуються інтереси студентів гази виборі фізичних вправ, які включені у програму ФК у навчальному закладі (22-32%), що ви­магає перегляду програми з ФК, відвести більше годин ва­ріативного компоненту й адаптувати до інтересів студентів конкретного навчального закладу;

- при проведенні занять, особливо в підготовчій частині, не­обхідно використовувати музичний супровід, що робить за­няття фізичними вправами більш емоційними і привабли­вими як для дівчат, так і для хлопців;

- використання змагального методу на уроці ФК найбільш ефективно на І–ІV курсах бажання зма­гатися знижується, особливо в дівчат. У зв'язку з цим необ­хідно розробити ряд стимулів, які сприяли б підвищенню мотивації досягнення результату і проведення змагань під девізом «Перемагай себе».

Виявлені вікові особливості відношення студентів до процесу фізичного виховання у навчальному закладі свідчать про необхідність до­опрацювання програм з фізичної культури адекватно віково-статевим потребам, мотивам й інтересам студентів, що буде сприяти підвищенню їх мотивації до занять фізичними вправа­ми як в системі урочних, так і позаурочних форм.

Вагомими причинами є відсутність інтересу до самостійних занять фізичними вправами студентів; недосконалість систе­ми педагогічного контролю фізичного стану у процесі фізич­ного виховання, яка має в своєму арсеналі тільки рухові тести, результати яких залежать від кумулятивного ефекту, і їх зміни починають виявлятися на 3-4 тижні занять, крім того, їх не­можливо виконати в домашніх умовах.

Отже, можна дійти висновку, що:

- більшість студентів позитивно ставляться до фізичного ви­ховання і розуміють значимість теоретичних знань для са­мостійних занять фізичними вправами;

- у навчальному процесі з фізичного виховання у навчальному закладі відсутні теоретичні заняття з фізичної культури. У зв'язку з відсутністю часу на уроках ФК, теоретичні знання про са­мооцінку ФР і ФП, вплив фізичного навантаження на організм людини можна ввести в такі дисципліни, як біоло­гія, анатомія, валеологія. Уроки ФК обов'язково повинні включати теоретичну частину, яка вміщувала б матеріал про дозування фізичних навантажень, критерії ефектив­ності занять фізичними вправами, структуру і зміст індиві­дуальних програм ФОЗ;

- домашні завдання з ФК повинні включати складання інди­відуальної програми, яку викладачі ФК перевіряє і коректує її виконання. Критерієм ефективності повинен бути приріст власних результатів відповідно до вихідного рівня;

- інтенсивність мотивації до самовдосконалення знаходить­ся на низькому рівні, що вимагає розробки комплексу сти­мулів як у системі шкільного, так і сімейного виховання.

3.5. Фактори здорового способу життя

Дослідження показало, що студенти мають загальне уявлен­ня про фактори здорового способу життя і досить об'єктивно намагалися відповісти на запитання: «Яких факторів здорово­го способу життя ви дотримуєтесь?» Анкетування було анонімним, тому вони не боялися засудження за відверті відповіді.

Дивно, що такий загальноприйнятий фактор як гігієна, яка включає умивання, чищення зубів, миття рук і прийняття душу, чистий одяг, чисте житлове приміщення і місце навчання, виді­лило всього 34 ± 1,93% хлопців і 61,9 ± 1,99% дівчат. Дівчат, які дотримуються гігієни, майже у 2 рази більше, ніж хлопців. Під час бесіди молоді вказували на причини недотримання гігієни, однією з яких є тривале перебування у навчальному закладі відсутність можливості помити руки з милом, а також неможливість прийняти душ після занять фізкультурою, перебуван­ня у класній кімнаті в тому ж одязі, у якому інтенсивно бігав і стрибав. Викладачі відзначають стійкий запах поту від студентів-після уроків фізкультури протягом усього дня, тому що уроки фізкультури в сітці навчальних занять розподіляються від пер­шого до останнього. Несерйозна проблема, яка істотно впли­ває на стан здоров'я студентів і вимагає кардинальних заходів для її вирішення.