Сторінка
8

Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення

Отже, можна відзначити деякі особливості інтересу студентів, що доповнюють характеристику їхньої поведінки залежно від переваги тієї чи іншої властивості нервової системи. Так, підлітки з «сильною урівноваженою» нервовою системою відчу­вають переважно достатність фізичного навантаження на уроках фізкультури. Вони бажають брати участь у змаганнях і відзначають недостатність моментів змагання на заняттях з фізкультури, їх не задовольняє відсутність музичного супро­воду і відсутність видів вправ, які їм подобаються.

Для студентів із «збудливим» типом нервової системи харак­терна наявність представників, для яких фізичне навантажен­ня є завищеним і для яких воно є заниженим, їм потрібна постій­на зміна відчуттів, тому їх не задовольняє кількість ігор, мо­ментів змагання. Емоційну насиченість уроку вони бачать у виконанні вправ під музику. Вони не задоволені процесом фізичного виховання і через відсутність тих видів вправ, які їм подобаються.

Студенти з «гальмовим» типом не вказують на недостатнє фізичне навантаження, для основної маси воно адекватне. Для посилення процесу збудження їм необхідна емоційна наси­ченість заняття, тому вони відзначають недолік ігор і музич­ного супроводу, однак у них не виникає бажання збільшити моменти змагання, їх задовольняє та кількість, яка існує на уроках фізкультури. Вони більш гостро відчувають відсутність видів вправ на уроках, які їм подобаються.

Для «слабкого неврівноваженого» типу нервової системи фізичне навантаження на уроках фізкультури більшою мірою завищене, імовірно, через «слабкість» нервових процесів і чут­ливість, тому що в них навіть на невеликий за силою подраз­ник може бути бурхлива реакція. Вони не люблять змагань і більш комфортно почувають себе в колективній грі, вони на­магаються уникати гострих конфліктних ситуацій і намагають­ся не виділятися з загальної маси. Підлітки з цим типом нерво­вої системи також висловлюють незадоволеність відсутністю улюблених видів вправ на уроках фізкультури. Дівчата люб­лять виконувати вправи з музичним супроводом.

Аналіз причин незадоволеності формами фізичного вихован­ня у підлітків з різними типами нервової системи дає можливість визначити стимули, що сприяють збільшенню активності студентів. У їхніх відповідях виявляється потреба у фізичному на­вантаженні, рухливих іграх, присутності улюблених видів вправ на уроці, музичному супроводі, змаганнях.

Потреба - це недостаток чогось для організму й особистості. Урок фізкультури повинен мати не тільки освітню спрямованість, але і задовольняти потреби в руховій активності. Висловлення незадоволення свідчить про наявність певної потреби в людини. Враховуючи це, складено модель задоволення потреб підлітків з різними типами ВНД у руховій активності на уроках фізкульту­ри, складовими якої є: потреба у фізичній культурі; потреба у рух­ливих і спортивних іграх; потреба у змаганнях; потреба в музично­му супроводі; потреба у виконанні вправ, які подобаються. Задоволення кожної зі складових приймається за 100%, кількість студентів, які вказали на незадоволення певної потреби, віднімається від 100%. Дані співвідношення можна представити у вигляді моделей, де очевидне незадоволення організацією і ме­тодикою проведення уроків фізкультури, що знижує мотивацію до прояву рухової активності студентів. Усунення розходжень між тим, що повинно бути на уроках фізкультури і тим, що є, насправді і буде стимулом до занять фізичними вправами не тільки під час уроків, але і в позаурочний час.

Самооцінка стану здоров'я є суб'єктивним показником, але почасти ґрунтується на об'єктивних показниках захво­рюваності і встановленого діагнозу, який знають студенти. У роботі не зіставлено це з фактичними даними, тому що це буде завданням наших подальших досліджень. Дані свідчать, що серед «сильних урівноважених» типів нервової системи відсутні молодь, які оцінюють свій стан здоров'я як «по­ганий». Серед «урівноважених» хлопців і дівчат найбільша кількість з «добрим» станом здоров'я (відповідно 83,9% і 81,1%). Очевидно, це пов'язано з властивим їм великим оп­тимізмом.

Серед студентів з «сильним збудливим» типом нервової сис­теми переважають ті, які почувають себе вже «не зовсім доб­ре». Так, на це вказує 24,3% хлопців і 58%) дівчат.

«Сильний гальмовий» тип має у своєму складі підлітків, які оцінюють своє здоров'я як «погане». Це 4,8% хлопців і 2,7% дівчат, тільки 25,3% дівчат оцінюють своє здоров'я як «доб­ре», а 72%) як «не зовсім добре».

Серед представників «слабкого неврівноваженого» типу нервової системи 20% хлопців і 17,4% дівчат вказують на “по­гане” здоров'я. «Добрим» вважають своє здоров'я тільки 8,7% дівчат, а 73,9% «не зовсім добрим».

У літературі є дані про зв'язок імунологічної реактивності організму і типу нервової системи (О.П.Митчик, 2002). Він до­водить, що індивідуальні розходження в імунологічній реак­тивності на клітинному рівні знаходяться в залежності від сту­пеня чутливості (подразливості) клітинного субстрату до ан­тигенних впливів, що корелює, у свою чергу, із силою основних нервових процесів даного організму.

У роботі не досліджувалися фізіологічні прояви властивостей нервової системи, а представлені тільки зовнішні спостережен­ня поведінкових реакцій, але, імовірно, вони мають у своїй ос­нові значну частку психофізіологічних проявів генотипу молоді.