Сторінка
1
План.
1. Поняття і система принципів правового регулювання пенсійного забезпечення.
2. Зміст принципів правового регулювання пенсійного забезпечення.
3. Поняття і загальна характеристика пенсійних правовідносин.
4. Суб'єкти, об'єкти і зміст пенсійних правовідносин.
5. Підстави виникнення, змін і припинення пенсійних правовідносин різних видів.
1.Поняття і система принципів правового регулювання пенсійного забезпечення.
Принципи в юридичній літературі можуть визнаватися правовим, лише в тому випадку, якщо він прямо закріплений в нормах права чи безпосередньо випливає з їхнього змісту.
В нашому посібнику розглядаються лише принципи властиві пенсійному праву. Одні з них є галузевими принципами всього права соціального забезпечення, інші - самого лише пенсійного права, яке складає частину права соціального забезпечення.
До галузевих принципів, які зараз застосовуються хоч і не в повному обсязі в пенсійному праві, В. С. Андреєв відносить:
а). Принцип усебічності соціального забезпечення;
б). Принцип усебічності й багатоланітності його видів;
в). Принцип забезпечення за рахунок державних і суспільних коштів;
принцип забезпечення у високих розмірах, які відповідають рівневі задоволення потреб громадян, що склався на даному етапі розвитку суспільства.
Ці принципи ще не є єдиними. В юридичній літературі з правом соціального забезпечення наводяться різні системи принципів. Так О. Д. Закін, підтримуючи в основному вказану систему принципів, вважає, що вона потребує уточнення, і пропонує свою систему принципів:
1). Поширення соціального забезпечення на всіх громадян;
2). Багатоманітність форм і видів соціального забезпечення громадян;
3). Здійснення соціального забезпечення за рахунок суспільства;
4). Єдність і диференціація соціального забезпечення громадян;
5). Участь трудящих в організації права на соціальне забезпечення;
6). Стимулювання трудової діяльності інвалідів і престарілих;
7). Охорона права громадян на соціальне забезпечення.
В навчальному посібнику М. Л. Захарова принципи правового регулювання пенсійного забезпечення поділяються на дві групи. Перша група стосується змісту правових норм, які передбачають певні права громадян у сфері пенсійного забезпечення, а друга - забезпечення повної можливості реалізації суб'єктивного права на пенсію.
Водночас було б неправильно відкидати ті теоретичні положення про принципи права, що були розроблені юридичною наукою. Гадаю, вони можуть бути людифіковані й представлені як такі принципи правового регулювання пенсійного забезпечення:
1). Загальність і доступність умов реалізації права на пенсію;
2). Багатоманітність видів пенсійного забезпечення;
3). Диференціація умов і норм пенсійного забезпечення;
4). Забезпечення на рівні межі малозабезпеченості;
5). Здійснення пенсійного забезпечення за рахунок коштів державного Пенсійного фонду;
6). Здійснення пенсійного забезпечення органами;
7). Соціально-трудові реалібітація і стимулювання трудової діяльності громадян, які частково втратили працездатність;
8). Охорона права громадян на пенсійне забезпечення.
Всі вони так чи інакше закріплені в чинних нормативних актах.
2. Зміст принципів правового регулювання пенсійного забезпечення.
Одним з основних принципів правового регулювання пенсійного забезпечення є принцип загальності й доступності умов реалізації права на пенсію.
Цей принцип складається з двох частин:
- Перша визначає коло осіб, які мають право на пенсію. Таке право на пенсію закріплено в ст. 46 Конституції України і в законах про пенсійне забезпечення. Загальність пенсійного забезпечення виявляється також у наданні громадянам матеріального забезпечення.
- Друга частина означає доступність для громадян такого права з настанням конкретних обставин, а також умов реалізації права на пенсію. Вона має два значення:
- Як повна, дійсна можливість для громадян набути до настання пенсійного віку умов, необхідних для отримання пенсії, зокрема відповідний стаж;
- Як реальність, обґрунтованість самих цих умов.
Принцип багатоманітності видів пенсійного забезпечення - тут законодавець передбачив кілька видів трудових і соціальних пенсій (за віком, з інвалідності, в разі втрати годувальника і за вислугу років). Такий перелік видів дає підстави стверджувати, що в країні існує багатоманітність видів пенсійного забезпечення, оскільки законодавець передбачив випадки втрати працездатності.
Принцип диференціації умов і норм пенсійного забезпечення - сформульований у такому загальному виді, безпосередньо випливає з аналізу правових норм, що регулює пенсійне забезпечення. Найхарактерніші ознаки (підстави) для диференціації умов пенсійного забезпечення встановлення залежно від: характеру трудової діяльності (зниження віку з інвалідності внаслідок загального захворювання); статі (зниження жінкам віку і стажу роботи); вислуги років для деяких видів пенсій (приміром, за віком для учасників та інвалідів війни); причини настання непрацездатності (призначення пенсії належно від тривалості стажу, якщо інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва).
Норми пенсійного забезпечення і розміри пенсій диференціюються залежно від: характеру трудової діяльності (підвищення норми забезпечення у відсотках до заробітку для зайнятих на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими чи особливо тяжкими умовами праці); надбавки до пенсій за віком для непрацюючих пенсіонерів на утриманців; зниження розмірів пенсії за неповного стажу; підвищення пенсій інвалідів війни і прирівняним до них громадянам; тяжкості інвалідності (збільшення пенсії для інвалідів І та II груп, встановлення надбавки на вихід) і деяких інших обставин.
Завантажити реферат