Сторінка
3

Основні принципи пенсійного права. Пенсійні правовідносини

4) типовою рисою пенсійних правовідносин е застосування до них (у разі забезпечення пенсією за віком, з інвалідності, на випадок утрати годуваль­ника і за вислугу років) принципу диференціації розмірів пенсії;

5) у пенсійних правовідносинах відсутні засади взаємності: обов’язок органа соціального захисту населення і відповідне суб’єктивне право пенсіонера не зумовлене дієш пенсіонера у відповідь на діло органу соц. захисту. На боці органу стоїть обов’язок щодо призначення пенсії, а на боці пенсіонера її отримати за відповідну працю в минулому.

4. Суб’єкти , об’єкти і зміст пенсійних правовідносин.

Пенсійні правовідносини, як і інші правові відносини, структурно складаються з таких елементів:

- суб’єкти правовідносин;

- об’єкт і зміст правовідносин.

Одним із суб’єктів конкретних правовідносин пенсійних завжди е громадянин чи сім’я, наділені пенсійною правопрацездатністю, а іншим - відповідний орган, який здійснює пенсійне забезпечення.

Суб’єктами правовідносин пенсійних можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які займалися певним видом суспільне корисної ді­яльності. Це можуть бути працівники підприємств і організацій, державні служ­бовці, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, учні, студенти, курсанти навчальних установ та інші категорії громадян, на яких поширюється державне соціальне страхування.

Правове становище кожного громадянина визначається як, загальними, так і бі­льш конкретними можливостями, що надаються йому правовими нормами.

Під пенсійною правоздатність о розуміють здатність громадян набувати суб’єктивне право на пенсію і володіти ним, вступати з конкретні пенсійні правовід­носини.

Для того, щоб було здійснено суб’єктивне право на пенсію громадяни здійснюють певні дії.

Для визначення кола осіб, які мають право на пенсію, першочергове значення мають певні юридичні фактори, необхідні для виникнення та існування пенсійних правовідносин. Таким є досягнення певного віку, настання інвалідності, непов­ноліття.

Іншим суб’єктом пенсійних правовідносин е відповідний державний орган. Найчастіше це - районне (міське) управління соціального захисту населення, що е органом спеціальної компетенції.

Об’єкт правовідносин На думку учених, об’єктами правовідносин служать визначені суспільні відносини, інших - речі та Інші блага, ще інших - і те, і те.

Під суб’єктами права розуміється предмет регулювання, тобто визначене коло суспільних відносин, що регулюється даними правовими нормами.

Об’єктами правовідносин є об’єкти (регулювання) регульованих правом суспільних відносин, тобто зовнішні предмети, що на них спрямовано ці відносини. Такими об’єктами B.C. Андреєв, наприклад, уважає види суспільних відносин, які виступають у правовій формі.

У пенсійних правовідносинах об’єкт має самостійне значення; він збігається з діями суб’єктів пенсійних правовідносин та існує для того, щоби сто­рони пенсійних правовідносин могли реалізувати свої суб’єктивні права та юридичні обов’язки; на нього спрямовано їхній вплив.

Значить, обов’язком правовідносин е на що спрямовані суб’єктивні права та юридичні обов’язки учасників правовідносин.

Зміст пенсійних правовідносин.

Суб’єктивне право характеризується трьома основними ознаками:

- видом (1 мірою) можливої поведінки правомочного суб’єкта;

- можливість вимагати (у необхідних випадках до) відповідної поведінки зобов’язаного суб’єкта;

- можливість вдатися у необхідних випадках до сприяння органів влади. Суб’єктивне право на пенсію-це міра можливої (дозволеної) поведінки, забез­печена державою. Ця можливість, яка складає зміст суб’єктивного права на пенсію, виражається;

а) можливості визначеної поведінки самого суб’єкта права на пенсію право­мочного; вимагати визначеної поведінки;

б) можливості суб’єкта права на пенсію як правомочного вимагати визначеної поведінки зобов’язаних осіб органів, які здійснюють пенсійне забезпечення;

в) у можливості суб’єкта права на пенсію звернутися до державних органів (ви­конавчої влади або суду) за допомогою та захистом свого порушеного права.

5. Припинення правовідносин.

Підставою для цього можуть бути як окремі юридичні факти, так і юридичні склади, як-от:

- смерть пенсіонера;

- переведення з однієї пенсії на іншу;

- відновлення працездатності інваліда і, як наслідок, зняття з нього групи інвалідності;

- досягнення дітьми, братами, сестрами, онуками померлого годувальника 18 річного віку, а студентами вищих навчальних закладів - 23 річного.

З припиненням правовідносин виникає інший на підставі юридичного складу, до якого ввійдуть такі елементи:

- волевиявлення громадян, який володіє пенсійною працездатністю і правом вимагання призначення пенсії;

- досягнення ним пенсійного віку;

- наявність у нього необхідного за законом трудового стажу; акт органу соціального захисту населення про призначення пенсії за віком.

Трудовий стаж і вислуга років.

Використана література

1. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;

2. Закон України “Про пенсійне забезпечення”;

3. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

4. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”;

5. Закон України “Про державну службу”;

6. Закон України “Про прокуратуру”;

7. Закон України “Про статус народного депутата України”;