Сторінка
16
Звільнення не може бути визнане правильним, якщо його здійснено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами. Так, В.І. Прокопенко наводить наступний приклад: „розглядаючи справу про поновлення на роботі вчителя М., суд встановив, що в наказі про звільнення не наведені конкретні факти його неправильної поведінки, які б виключали можливість залишення на роботі, пов’язаної з виконанням виховних функцій. У ньому лише зазначалось, що М. Нібито намагався зайняти посаду директора школи, для чого організував групу вчителів, які були підмовлені проти адміністрації школи. Суд поновив М. на роботі.”[24] (стор. 274).
Розірвання трудового договору в зв’язку з вчиненням аморального проступку здійснюється саме тоді, коли працівник не може бути звільнений на загальних підставах, що іноді і призводить до зловживання власником або уповноваженим ним органом своїми повноваженнями.
Якщо у власника або уповноваженого ним органу є одна із загальних підстав для розірвання трудового договору, то саме ця підстава і повинна бути застосована для припинення трудових відносин. Якщо припустити можливість звільнення за прогул як за аморальний проступок, то це могло б привести до порушення порядку накладення дисциплінарних стягнень.
Істотним є те, що звільнення за втрату довір'я, а також за здійснення аморального проступку не є дисциплінарним звільненням і законодавство не встановлює певного терміну, протягом якого працівник може бути звільнений.
Що стосується додаткових підстав для звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, то звільнення працівника через одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємств (філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів), його заступником, головним бухгалтером підприємства, його заступником, службовою особою митного органу, державної податкової інспекції, яким присвоєно персональні звання, і службовою особою контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами не потребує попередньої згоди профспілкового органу підприємства.
В той час як звільнення з таких підстав як
- винні дії працівника, який обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
- вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи,
потребує попередньої згоди профспілкового органу.
ЗАДАЧА
За п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Дана стаття зазначає, що звільнення з підстав зазначених, зокрема, у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням працівника за п.1 ст.40 КЗпП, як зазначає Постанова Пленуму Верховного Суду України[25] „суд зобов’язаний з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, реорганізація підприємства, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи”.
За умовою задачі інженера Романову було звільнено за п.1 ст.40 у зв’язку з ліквідацією підприємства, але фактичної ліквідації не було, а саме підприємство не було ліквідовано, а перетворено в акціонерне товариство із збереженням функцій попереднього підприємства. Згідно статті 59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший (а за умовою задачі, як вже зазначалося, державне підприємство перетворилося в акціонерне товариство) до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання. Перетворення державного підприємства в господарське товариство означає зміну форми власності на майно і організаційно-правову форму суб’єкта, що продовжує функціонувати з колишнім обсягом майнових прав, обов’язків і зобов’язань, зокрема і перед працівниками, а не припинення діяльності, що наслідком є закриття підприємства і зупинення його функціонування.
Відповідач неправомірно позов не визнав і необґрунтовано в якості аргументу послався на ту обставину, що діяльність підприємства була зупинена у зв’язку з його реорганізацією — перетворенням в іншу організаційно-правову форму і що це достатня підстава для звільнення працівника. Така підстава є недостатньою для звільнення працівника, оскільки її необхідно було запропонувати іншу посаду, тобто перевести, а не відразу звільняти. А звільнення з підстав, зазначених у п.1 ст.40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Крім того, інженер Романова дала згоду працювати в акціонерному товаристві.
Завантажити реферат