Сторінка
6

Проект цеху по випуску деталей для тумби туалетної

4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА.

4.1. Вибір площадки для будівництва.

Вирішення більшості найважливіших питань проектирова­ния промислових підприємств, що впливають як на вартість будівництва, так і на розміри експлуатаційних витрат, за­лежить від вибору майданчика для підприємства. Рішення цього питання остаточно закріплює місце будівництва підприємства, що проектується.

Вибір майданчика для заводу в районі або пункті, вказаному в завданні на проектування, входить в загальний комп­лекс робіт, що виконуються проектними організаціями. Це завдання виконує на місці спеціальна комісія, що складається з представників відомства, для якого проектується підприємство, що проектуючої організації і місцевих організацій.

Вирішення по вибору майданчика для будівництва підприємства повинні базуватися на техніко-економічних обстеженнях, що спеціально проводяться, і інженерних дослідженнях. Ви­бір часто обгрунтовується опрацюванням окремих варіантів і порівнянням їх техніко-економічних показників.

При виборі майданчика для будівництва меблевого підприємства необхідно враховувати наступні основні положення:

1. Розміри території підприємства мають бути такими, щоб щільність забудови була раціональною, не було лишніх резервних площ і перебільшених розривів між будівлями. Має бути врахована також блокування будівель.

2. Майданчик для будівництва має бути вибрано з врахуванням вимог економної експлуатації підприємства; розміри і конфігурація її повинні забезпечувати розташування будівель і споруд відповідно до ходу виробничого процесу і забезпечити можливість розширення підприємства, якщо воно передбачене завданням на проектування.  

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

4.2. Розрахунок побутових та допоміжних приміщень.

Склад і обладнання побутових приміщень меблевих підприємств залежить

від санітарної характеристики виробничих процесів. Будівельними нормами

І правилами передбачений поділ виробничих процесів на чотири

групи - І,ІІ,ІІІ,ІV. Крім того кожна група виробничих процесів поділяється на підгрупи: а,б,в і т.д.

Отже виробничий процес при личкуванні і склеюванні відноситься до групи

III а.

В склад побутових приміщень входять: гардеробні, душеві, санвузли.

Гардеробні для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу рекомендується проектувати виходячи з умов самообслуговування і передбачати закритий спосіб їх зберігання в індивідуальних шафах. Для зберігання двох різних видів одягу використовують закриті подвійні шафи глибиною 50 см, шириною 40 см і висотою 165 см. Кількість шаф в гардеробних повинна бути рівна шнековій кількості робітників. В верхній і нижній частинах закритих шаф повинні бути передбачені отвори (решітки, сітки) для провітрювання. Гардеробні повинні бути обладнані лавками шириною 0,3м, що розміщені біля шаф по всій довжині рядів шаф. Відстань між рядами шаф в гардеробних, обладнаних лавками, повинна бути 2м, між крайнім рядом і стіною 1,3м. В цеху працює 21 робітників, з них 11 жінок і 10 чоловіків.

Душеві рекомендується розміщувати суміжно з гардеробними. При душових повинні передбачатися переддушові для переодягання. Душеві повинні бути обладнані відкритими кабінами з перегородками із вологостійких матеріалів висотою 1,6 м, не доходячи до підлоги на 0,2 м. Розміри кабін 0,9 х 0,9м. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути 2 м, а між рядом кабін і стінкою чи перегородкою 1,2 м.

Переддушові повинні бути обладнані вішалками для рушників( з розрахунку три гачка на одну душову сітку), поличками для мила, лавками шириною 0,3 м і довжиною одного місця 0,4 м ( з розрахунком три місця на одну сітку).

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

При визначенні кількості душових сіток виходять із числа працюючих в найбільш багато чисельній зміні з розрахунку 5 чоловік на одну душову сітку, зокрема:

жіночих пд6/7=1 чоловічих пд 6/7=1

Умивальні рекомендується розміщували суміжно з гардеробними. Кількість кранів в умивальниках визначається по кількості працюючих в найбільш багаточисельну зміну в залежності від групи виробничих процесів: група виробничого процесу ІІІа —7 чол. на умивальник. Кількість умивальників становить:

в жіночих гардеробах пу= 6/15=1чоловічих гардеробах пу 6/15=1

Відстань між кранами умивальників повинна бути не менше 0,65м. Ширина проходу між рядами умивальників повинна бути 2м, а між рядами умивальників і стіною 1,5м. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем гарячої і холодної води.

В умивальнях повинні бути гачки для рушників і одягу, посудини для рідкого чи полички для кускового мила. Санвузли повинні бути на кожному поверсі будівлі. Відстань від робочих місць до санвузлів повинна бути не більше 75 м.

Розташування санвузлів через поверх допускається при кількості до 30 працюючих на двох суміжних поверхах. Санвузли повинні бути розділені для чоловіків і жінок. Розміри кабіни 1,2 х 0,9 м. Ширина проходу між двома рядами кабін 2м, а між рядом кабін і стіною 1,3м. Кількість унітазів визначається з розрахунку 18 чоловік на 1 унітаз і 12 жінок на 1 унітаз. Приймаємо 1 унітаз в жіночому гардеробі і 1 в чоловічому.

41КП.5.092002.01.183.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

Приміщення для відпочинку в робочий час влаштовують з розрахунку 0,2 м.кв. на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні (але не менше 18 м.кв.)

Fк.в. =0,2*12=2,4 м.кв. Приймаємо Fк.в = 18 м.кв.

Курильні проектують з розрахунку 0,03 м.кв. на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні для чоловіків і 0,01 м.кв. для жінок ( але не менше 9 м,кв.). Розміщувати курильні слід суміжно з санвузлами. При працюючих в найбільш багаточисельній зміні до 100 чоловік допускається використовувати в якості курильні санвузли. В побутових приміщеннях повинна постійно підтримуватися розрахункова температура і кратність повітрообміну.

4.3. Розрахунок виробничої площі цеху

До виробничої площі цеху відноситися площі , що займають верстати та робочі місця ( Fр.м ) цехові склади ( Fск) та площі місця технологічних витримок ( Fвит)

Та площі переходів і проїздів ( Fпр)

Fвит = Fр.м + Fск+ Fвит+ Fпр м2 (4.1)

Площу яку займають верстати та робочі місця зводятися в таблицю

Таблиця 4.1

Площа на приходи і проїзди приймається в межах 40-67% від загальної площі робочих місць

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

Fпр.пр.=(0,4-0,67)·Fр.м., м2

Fпр.пр.=0,5·369=184,5 м2

Площа витримки та проміжкових складів обчислюємо:

, м2

де Ншт – висота штабелю, Ншт =1,5

Кшт. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю, 0,7;

Кпр.– коефіцієнт заповнення площі складу, Кпр.=0,5 – 0,6

N – об’єм заготівок чи сировини, що зберігається на складі

де V – об‘єм заготівок чи сировини на змінну програму;

t – час зберігання в змінах на складі (для вхідного складу 2-3 зміни, вихідного 1-2 зміни).

По машинно-личкувальному цеху розраховуємо вхідний склад та

витримку:

Fвир=369+185+119+21=721м²

Приймаємо ширину цеху 18м

Приймаємо довжину цеху кратну 6 м і з коректованим розміщенням, що рівна 54м. Площа побутових приміщень приймається в межах 20% від виробничої площі. ²

Об’єм виробничого приміщення.

Об’єм побутових приміщень.

Об’єм по цеху.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

4.4. Водопостачання і каналізація

Витрати води душовими обчислюється по формулі:

Ад; (4.1)

де: 500 — годинна витрата води одною душовою, л;

0,75 — тривалість дії душової, год./зміну;

N — кількість змін в році;

пд — кількість душових.

Ад м3/рік

Витрати води умивальниками обчислюється по формулі:

Ау = (4.2.)

де: 200 — годинна витрата води одним умивальником, л;

0,75 — тривалість дії умивальника, год./зміну;

N — кількість змін в році;

Пу — кількість умивальників.

Аум3/рік

Витрати води на господарсько-побутові потреби обчислюється по формулі:

Аг.п. = ( 4.3. )

де: (25 45) — витрати води на одного робітника в зміну, л;

n — кількість працюючих в зміну;

N — кількість змін в році.

Аг.п. =м3/рік

А заг.=377+226+151+=754 м3/рік  

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

4.5. Опалення і вентиляція цеху.

Для виробничих приміщень згідно з СНіП П-Г.7-62 "Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря. Норми проектування" рекомендується застосовувати наступні види опалення:

1. Повітряне, поєднане з вентиляцією.

2. Повітряне з опалювально - рециркуляційним агрегатом.

3. Водяне і парове високого і низького тиску з радіаторами, ребристими трубами, конвекторами.

Вибір системи опалення проводиться на основі рекомендації СНіП П-Г.7-62 (опалення, вентиляція і кондиціювання повітря). В приміщеннях, де передбачений штучний повітрообмін шляхом місцевих відсосів і загальнообмінної вентиляції повинно застосовуватись повітряне опалення поєднане з приточною вентиляцією. Це положення диктується необхідністю холодний період року взамін усунутого повітря подавати зовнішнє з підігрівом.

Повітря в цеху видаляється наступними установками:

а) пневмотранспортом, що забирає деревинні відходи від деревообробних верстатів;

б) місцевим відсосом від джерела випаровування вільного формальдегіду при використанні сечовино - формальдегідних смол;

в) загально обмінною вентиляцією.  

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата

5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА.

5.1. Розрахунок витрати силової електроенергії.

Силова електроенергія це енергія, що споживається електродвигуном, обслуговує технологічне і транспортне обладнання і обладнання допоміжних ділянок, витрати якої залежать від:

Рвст. — встановлена потужність електродвигуна в кВт. (' по технічній характеристиці обладнання).

Трозр. — розрахунковий час роботи обладнання в рік в годинах.

Річна витрата силової електроенергії, кВт., розраховується за формулою:

Рпотр.сил.= (5.1.)

де: п з.е. — коефіцієнт завантаження електродвигуна приймається в межах 0,6 .0.7.

по. — коефіцієнт одночасної роботи обладнання. Величина цього коефіцієнта при умові широкого застосування поточності виробництва близька до 1.

п дв. — коефіцієнт втрати потужності електродвигунів. Величина цього коефіцієнта приймається в межах 0,75 .0,9 і залежить від ступеня використання потужності обладнання. ККД двигуна досягає максимуму при повному використанні його потужності.

п м. — коефіцієнт корисної дії мережі (втрати мережі). Величина коефіцієнта приймається в межах 0,95 . 0,97.

Весь розрахунок силової електроенергії зводиться в таблиці 5.1.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Арк

Зм

Арк

№ Документ

Підпис

Дата