Сторінка
8

Електро та газозварювання

Для підбору сили зварювального струму можна використати дещо спрощену формулу:

Iзв = ( 20 + 6 de ) de,

де Iзв - сила зварювального струму, А; de - діаметр електрода, мм.

Якщо товщина металу менша 1, 5 de при зварюванні в нижньому положенні, то Iзв зменшують на 10 – 15 % порівняно з розрахунковим. Якщо товщина металу більша 3 de, то Iзв збільшують на 10 – 15 % порівняно з розрахунковим.

При виконанні зварювання якісними електродами силу струму необхідно встановлювати відповідно з даними, вказаними в паспортах або сертифікатах на ці електроди.

Встановлену силу зварювального струму перевіряють контрольним наплавленням пробних валиків, визначаючи при цьому глибину провару, ширину шва та стійкість горіння дуги. Глибина провару повинна становити 1 – 4 мм, а ширина шва має бути в межах, яку визначають за формулою:

е = ( 1 ÷ 4 ) de,

де е – ширина шва, мм.

Горіння дуги повинне бути стійким при незначному розбризкуванні рідкого металу.

Відносно малий зварювальний струм призводить до нестійкого горіння дуги, не провару, низької продуктивності, а надмірно великий струм – до сильного нагрівання електрода, збільшення швидкості плавлення електрода і не провару, підвищеного розбризкування металу та погіршення формування шва.

Тип і марку електрода вибирають залежно від необхідної міцності шва, надання йому спеціальних властивостей, марки металу, товщини деталі, жорсткості виробу, температури навколишнього середовища, просторового розташування, умов експлуатації виробу. Електроди повинні забезпечувати однорідність хімічного складу наплавленого металу з основним.

Напруга на дузі прямо залежить від довжини дуги і становить 16 – 40 В. Зварювати слід коротшою дугою з напругою 16 – 20 В. Нормальною вважається дуга довжиною ( 0,5 ÷ 1,1 ) de, залежно від типу і марки електрода і положення зварювання у просторі.

Рід струму й полярність установлюють залежно від зварювального металу і його товщини. При зварюванні звичайних вуглецевих сталей застосовують змінний струм, як дешевший порівняно з постійним. Застосовуючи постійний струм, установлюють пряму або зворотну полярність. На прямій полярності зварюють товсті метали, тому що на основному металі виділяється більше тепла.

Зворотну полярність використовують для зварювання тонких металів, щоб уникнути пропалів і при зварюванні високолегованих сталей для зменшення їх перегрівання.

Швидкість зварювання встановлюється залежно від вибраного способу зварювання, властивостей основного металу, характеристики електрода тощо.

Для уникнення перегрівання металу високолеговані сталі зварюють на більших швидкостях, ніж звичайні низьковуглецеві і низьколегонові.

Швидкість переміщення електрода встановлює зварник.

Розташування шва у просторі має велике значення при виборі основних режимів зварювання. Ручне дугове зварювання використовують у всіх просторових положеннях шва. Найзручнішим є нижнє положення, яке забезпечує високу якість зварного шва.

Попередній підігрів і наступна термічна обробка призначені для зварювання середньо і високо вуглецевих сталей, схильних до утворення гартових структур, чавунів, кольорових металів та їх сплавів. Температура й способи підігріву та термічної обробки залежать від хімічного складу, товщини й розмірів виробу.

ІV.Список використаної літератури

1. Гуменюк І.В.

Технологія електродугового зварювання: Підручник/ І.В. Гуменюк, О.Ф. Іваськів, О.В. Гуменюк. – К.: Грамота, 2006. – 512с.: - Бібліогр.:499с.: іл

ISBN 966-349-010-1

2. Рыбаков В.М.

Дуговая и газовая сварка: Учеб. для сред. ПТУ. – 2-е изд., перероб. – М.: Высш. шк., 1986. – 208с., ил. – (профтехобразование).

3. Гуменюк І.В.

Обладнання і технологія газозварювальних робіт: Підручник / І.В. Гуменюк, О.Ф. Іваськів – К.: Грамота, 2005. – 272 с.: іл. – Бібліогр.: с. 266.

ISBN 966-349-000-4

3. Бондин И.Н.

Справочник сварщика. М. - Л., изд. ‘‘Машиностроение‘‘, 1965. 400стр. с илл.

УДК 621.791.083