Сторінка
1

Технологічний процес і системи технологій

Який зміст ми вкладаємо у поняття «технологія»? З огляду на предмет дисципліни поняття «технологія» передовсім слід зв’язувати з економічною діяльністю людського суспільства, спрямованою на пристосування та змінювання предметів зовнішнього природного середовища для задоволення своїх потреб.

В економіці реалізація технологій відбувається в тріаді складових виробництва: праця, носієм якої є людина, предмети праці й засоби праці. Отже, технологічні процеси є складовою частиною загальнішого поняття — виробничого процесу, який складається з матеріального і енергетичного забезпечення, транспортних і складських операцій, ремонтних робіт і техніко-економічного управління виробництвом. Технологічний процес розміщено в центрі виробничого процесу, який формується під впливом об’єктивних факторів: соціального устрою суспільства, його економіки, відповідних сировинних ресурсів, наукового рівня і практичного досвіду керівників (менеджерів) та виконавців виробництва (рис. 40).

Технології здебільшого складні та багатостадійні. Навіть така, як виготовлення целофанової плівки для упаковки продуктів харчування чи квітів, — це ланцюг послідовних механічних і хімічних процесів. Основні з них — подрібнення деревини, термохімічна обробка її розчином Са(HSO3)2 (cульфітне варіння) для розчинення лігніну —

Рис. 40. Визначальні фактори формування сучасного технологічного й виробничого процесів

складової деревини, відфільтровування целюлози і формування її в листи. Целюлозу обробляють розчином NaOH i H2S для перетворення її на ксантогенат целюлози, з якої в слабкому розчині NaOH одержують віскозу. У ванні з розчином сірчаної кислоти з віскози регенерують целюлозу у вигляді целофанової плівки.

У наведеній технології виробництва целофану можна виділити чітко окреслені як за місцем, так і в часі послідовні стадії процесу, коли продукт, одержаний у попередній стадії, є вихідним для наступної. Таку технологію називають періодичною. Однак більшість сучасних технологічних процесів хімічної промисловості є безперервними. Наприклад, процес виробництва поліетиленової плівки є саме таким: стискання газу етилену (С2Н4) в компресорі, каталітична полімеризація етилену в реакторі під високим тиском (300 МРа), формування розплавленого полімеру в плівку методом видування на спеціальних машинах.

До основних галузей промисловості належать паливно-енерге­тична, металургійна, хімічна, машинобудівна галузі. Однак навіть у найбільших із них технологічні процеси виробництва галузевої продукції не завжди забезпечуються тими вихідними чи допоміжними матеріалами, які виробляються в межах самої галузі.

На прикладах технологій виробництва целофану і поліетилену видно, що окремі технологічні процеси кожного з цих виробництв об’єднано у відповідні системи технологій, які включають одержання сировини і допоміжних продуктів з різних галузей промисловості.

Складові сировини чи напівпродукту, які не входять до складу основної продукції галузі, стають матеріальною основою промислових відходів.

Кількісні та якісні характеристики матеріальних і енергетичних потоків зумовлюють економічну й екологічну ефективність системи технологій кожного виробництва.

Технологічний регламент і матеріальний баланс

Технологічний регламент — це основний технічний документ, який визначає режими і порядок проведення операцій технологічного процесу. Для кожного нового виробництва він розробляється науково-проектними організаціями галузі або підприємст­вом безпосередньо чи за участю науково-проектних установ на основі патентів і ліцензій. До впровадження у виробництво проект технологічного регламенту розглядається на вченій раді наукового закладу чи технічній раді підприємства, після чого затверджується особисто керівниками цих установ і підприємств. На виробництво продукції розробляються державні стандарти. Будь-які корисні зміни діючого технологічного регламенту ще до їх впровадження у виробництво треба затвердити в тих самих інстанціях.

Кожний технологічний регламент починається з титульного листа, де зазначено назву технологічного процесу, назву підприємства, поставлено підпис керівника і печатку підприємства, підписи і назви посад відповідальних за розробку технологічного процесу осіб.

За титульним листом уміщують перелік розділів технологічного регламенту, зокрема:

1. Загальна характеристика виробництва.

2. Характеристика продукції, вихідної сировини і допоміжних матеріалів.

3. Рецептура і матеріально-енергетичні розрахунки.

4. Схема матеріальних потоків.

5. Опис операцій технологічного процесу.

6. Технологічна схема.

7. Норми робочого часу.

8. Можливі порушення процесу і способи їх усунення.

9. Характеристика відходів виробництва.

10. Матеріальний баланс операцій і всього технологічного процесу.

11. Метрологічне забезпечення технологічного процесу, перелік контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації.

12. Охорона праці і санітарія.

13. Засоби для додержання екологічних норм виробництва.

14. Специфікація (перелік і характеристика) технологічного устаткування.

15. Специфікація контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації технологічного процесу.

16. Перелік обов’язкових інструкцій.

Економісту чи екологу починати вивчати конкретне виробництво треба з вивчення технологічного регламенту, дані якого є основною базою для техніко-економічного й екологічного аналізу.

Як приклад наведемо фрагменти технологічного регламенту вітчизняного виробництва найпростішого продукту — солі (Слов’янсь­кий солеварний завод на Донеччині)*.

У розділі «Характеристика продукту, його призначення і сировина» подано такі дані.

Продукти виробництва — хлорид натрію (NaCl). Товарна назва продукту — кухонна сіль «Екстра».

Призначення продукту — застосовується як смакова приправа у харчовій промисловості та побуті, а також як сировина в інших виробництвах, наприклад, у виробництві кальцинованої соди, медичних препаратів та ін.

Вимоги до якості продукту визначаються державним стандартом ГОСТ 13830–84 сіль «Екстра» за такими параметрами:

Температура плавлення t = 800°C.

Температура початку розтріскування за нагрівання t = 78°C.

Фракційний склад часток — 0,18…0,2.

Густина кристалів — 2,16 г/см3.

Розчинність у воді за 20°С — 317 г/літр (317 кг/м3).

Вихідна сировина — насичений розчин природної кам’яної солі (ропа).

Вміст складових розсолу: