Сторінка
4
Найбільш небажаними солями у воді, яка застосовується в енергетиці та різних мийних системах, є карбонатні солі кальцію і магнію. Нормальні карбонатні солі CaCO3, MgCO3, які досить поширені в земній корі, у воді майже нерозчинні, але якщо вода містить діоксид вуглецю (СО2), то карбонати кальцію і магнію можуть переходити в розчин у вигляді кислих солей — гідрокарбонатів Сa(HCO3)2 і Mg(HCO3)2. Природна вода завжди розчиняє з повітря певну кількість діоксиду вуглецю, невелику, але достатню, щоб утворилися гідрокарбонатні розчинні солі кальцію і магнію. Відомо, що за нагрівання води, а тим більше за її кип’ятіння, розчинені в ній гази випаровуються, а солі випадають в осад, утворюючи «накип», що знижує ефективність роботи технологічного устаткування. Тверда вода потребує обов’язкової спеціальної обробки, щоб звільнити її від карбонатів кальцію і магнію. Характеристику питної води подано в табл. 24.
Таблиця 24
Граничний можливий вміст хімічних елементів у питній воді
| Елементи | Вміст, mg/l | Елементи | Вміст, mg/l |
|
Алюміній (Аl3+) | 0,5 |
Фтор (F–) для різних кліматичних районів | 0,7–1,5 |
|
Берилій (Ве2+) | 0,0002 |
Залізо (Fe2+, Fe3+) | 0,3 |
|
Молібден (Мо2+) | 0,25 |
Марганець (Mn2+) | 0,1 |
|
Миш’як (As3+, As5+) | 0,05 |
Мідь (Cu2+) | 1,0 |
|
Нітрати | 45,0 |
Поліфосфати | 3,5 |
|
Свинець (Pb2+) | 0,03 |
Сульфати | 500,0 |
|
Селен (Se6+) | 0,001 |
Хлориди (Cl–) | 350,0 |
|
Стронцій (Sr2+) | 7,0 |
Цинк (Zn2+) | 5,0 |
Основні параметри артезіанських свердловин, що використовуються для живлення павільйонів бюветного водозабезпечення м. Києва
| Горизонт | Глибина свердловини, метрів | Дебіт, м3 за годину |
|
Юрський | від 256 до 337 | 25–75 |
|
Сеноманський | від 90 до 193 | 2–147 |
Основні якісні показники води з артезіанських свердловин
| Горизонт | Жорсткість, мг. екв./л | Лужність, мг/л | Хлориди, мг/л | Сульфати, мг/л | Залізо, мг/л | Фтор, мг/л | Нітрати, мг/л | Нітрити, мг/л |
|
Юрський | 3,9–5,3 | 4–5,8 | 21–250 | 12,4–45 | 0,03–0,3 | 0,21–0,54 | 0 | 0 |
|
Сеноманський | 4,2–6,6 | 5,2–7,6 | 5–50 | 2,6–35 | 0,1–0,29 | 0,14–0,47 | 0 | 0 |
В Україні, як і в інших країнах Європи, найбільшими споживачами води є хімічна (35—40 %) і металургійна (30—35 %) промисловості.
Слід зазначити, що нині витрати води у промисловості значно менші, ніж у сільському господарстві (майже вдвічі). Але найнебезпечніше забруднення токсичними відходами річок триває всупереч впровадженню у виробництво так званих «безвідходних технологій замкнутого циклу». Накопичені у відстійниках і «нейтралізаторах» токсичні відходи з часом у висококонцентрованих стоках однаково виходять у навколишнє середовище, завдаючи ще більшої шкоди.
Так, промислові регіони Німеччини в кінці 80-х рр. щорічно скидали в Рейн близько 250 тонн свинцю і 15 тонн кадмію, а в Ельбу — майже 4 тонни ртуті.
Поряд з природною водою повітря атмосфери широко використовується в різних технологічних процесах. Передовсім повітря витрачається в енергетичних агрегатах під час спалювання органічних носіїв (вугілля, газу, мазуту, бензину) — на теплових електростанціях і двигунах внутрішнього згоряння. Великі об’єми повітря використовують у металургії: для виготовлення 1 t сталі його потрібно понад 15 ×103 m3, 1 t міді — близько 60 ×103 m3. Повітря широко використовується для транспортування матеріалів (пневмотранспорт), за теплопередачі й охолодження технологічних об’єктів, як робоче тіло у пневматичних системах.
Фізичні характеристики атмосферного повітря було наведено в табл. 15.
За температури нижчої від –192°С і тиску 760 mm Hg повітря зріджується в блакитну легкорухому рідину зі щільністю 960 kg/m3.
Завантажити реферат