Сторінка
2
ІІ група — елементи середньотоннажного виробництва, «стотисячники» (від 1 kt до 1 Mt).
ІІІ група — елементи «тисячники» (до 1 kt).
IV група — елементи, які видобувають у відносно невеликій кількості (kg…t), але особливо цінні для галузей нових технологій, медицини і наукових дослідів.
Узагальнені (орієнтовні) дані щодо економічних характеристик деяких металів наведено на рис. 43.
Рис. 43. Узагальнені дані економічних характеристик деяких найважливіших металів сучасної промисловості
Конструкційні матеріали
Конструкційні матеріали — це матеріали з точно визначеними фізико-хімічними і механічними властивостями. Конструктори і технологи враховують значення цих властивостей на всіх стадіях процесу виготовлення виробу з наперед заданими характеристиками, а економісти прогнозують ефективність їх використання в народному господарстві. Порівняння деяких основних фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів (табл. 22) показує, що між ними не спостерігається очевидно закономірної залежності.
Таблиця 22
Фізико-механічні характеристики конструкційних матеріалів
Матеріал | Густина, kg/m3 | Модуль пружності Е, ГРа | Межа міцності, МРа | Коефіцієнт лінійного розширення, a × 106 1/°С |
Сталь 20 | 7800 | 200…210 | 400…600 | 12…15 |
Чавун С4 21 | 6800…7400 | 80…160 | 210 | 10…12 |
Латунь ЛКС 80 3 3 | 8600 | 90…140 | 350…400 | 20 |
Алюмінієвий сплав | 2700 | 72 | 130…255 | 24 |
Полімер-органічне скло (поліметилакрилат) | 1200 | 3,0 | 17,5…71,0 | 71 |
Полімер-фторопласт 4 | 2150…2350 | 0,47…0,85 | 21…25 | — |
Ситал магнезіальний | 2700 | — | 140…180 (за згинання) | 3…5 |
Вуглецеве волокно («Вуса») | 950 | 350 | 2300 | 0,1 |
Звичайно, у довідниках завжди можна знайти детальні їхні характеристики, але для розуміння загальних зв’язків між ними корисно хоч побіжно розглянути залежність між властивостями елементів та їхніми фундаментальними характеристиками.
Фундаментальною і точною характеристикою будь-якого матеріалу є його атомний склад і будова міжатомного зв’язку, що зумовлюються місцем елемента в Періодичній системі. На рис. 44 наведено фрагмент таблиці Періодичної системи хімічних елементів у її так званому «довгому» варіанті (періоди розміщені в одну лінію від елементів першої групи до інертних газів) з елементами, які є компонентами сплавів конструкційних металів. Неважко помітити, що метали з лівої частини таблиці є переважно представниками s-елементів (Li—2s1, Be—2s2, Mg3—s2), і лише алюміній має триелектронну конфігурацію (3s2p1) зовнішнього (валентного) електронного шару.
Уся ця група металів — це легкі, низькоплавкі (виняток — Ве), корозійно нестійкі метали. Температура їх плавлення, стійкість проти корозії і щільність збільшуються зліва направо, що зумовлено збільшенням кількості валентних електронів від одного s1 (Li) до трьох s2p1 (Al), отже міцністю міжатомного зв’язку. У центрі таблиці — дев’ять металів IV, V і VI груп 4, 5, 6 періодів, які є представниками так званих перехідних d-елементів (d-металів).
Зовнішня (валентна) електронна конфігурація в металах представлена d і s-електронами. Як і в групі s-металів (ліворуч), так і в дев’ятці d-металів можна легко виявити закономірність підвищення температури плавлення і густини зі збільшенням кількості електронів у зовнішній (валентній) конфігурації від Ті (3d 24s2) до Cr (3d 54s1), від Zr (4d 25s2) до Мо (4d 55s1) і від Нf (5d 26s2) до W (5d 46s2). Така сама закономірність спостерігається в групах згори донизу від елементів 4-го до 6-го періодів.
Отже, знаючи цю закономірність, достатньо запам’ятати, в якого металу найбільші числові значення характеристик (температура плавлення і щільність) і в якого — найменші, щоб орієнтовно оцінити ці характеристики в інших металів дев’ятки. Такими металами відповідно будуть титан і вольфрам. Наприклад, температура плавлення титану tпл = 1670°С, а вольфраму tпл = 3380°С. Для ніобію, який розміщено між ними в V групі 5-го періоду, температуру визначимо (приблизно) як середню арифметичну
Насправді температура плавлення ніобію 2400°С (розбіжність лише 5 %). Хоча не в кожному випадку числові значення, отримані в такий спосіб, матимуть достатню точність, але послідовність у ряду збільшення (чи зменшення) таких характеристик є цілком вірогідною.
Вода й повітря у промисловості
Особливу роль у природних і технологічних процесах відіграють вода й повітря. Понад 85 % води, яка застосовується в промисловості, витрачається в процесах охолодження і нагрівання матеріальних потоків. Це пояснюється унікальними властивостями води: високою теплоємністю і ентальпією випаровування. Так, нагадаємо (табл. 16), що для підігрівання 1 kg води на один градус потрібно витратити 4,2 kJ (1 kkal), а для її випаровування — 2,26 MJ (539 kkal). За зворотних процесів — конденсації пари й охолодження води — буде виділятися така сама кількість теплоти. Під час випаровування кожна тонна води поглинає 2,26 GJ, що еквівалентно енергії, яка виділяється під час згоряння понад 100 kg вугілля.