Сторінка
3

Особливості проведення страхової дiяльності в Україні

Ліцензування страхової діяльності Як зазначалося вище, вимоги до ліцензування страхової діяльності містяться в п. 54 ст. 9 Закону про ліцензування. Слід також зазначити, що придбання ліцензії для здійснення цього виду діяльності було необхідне і до набрання чинності Законом про ліцензування, оскільки ця вимога міститься безпосередньо в Законі про страхування, у якому прямо вказано на те, що страховиками можуть бути лише юридичні особи, які у встановленому порядку придбали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Крім того, вимога до ліцензування цього виду діяльності містилася в скасованій Законом про ліцензування ст. 4 Закону України «Про підприємницьку діяльність» від 07.02.91 р. № 698-XII. Статтею 1 Закону про ліцензування встановлено, що Кабінет Міністрів України повинен визначати органи виконавчої влади, на яких покладається обов’язок розробляти умови здійснення видів діяльності, що ліцензуються. Постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698 затверджено Перелік органів ліцензування, відповідно до якого органом виконавчої влади, що відповідає за розробку ліцензійних умов здійснення страхової діяльності є Мінфін. Оскільки п. 24.2 ст. 24 Закону про ліцензування встановлено, що до приведення законодавства у відповідність до вимог цього закону закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому закону. У зв’язку з цим при розгляді питань ліцензування страхової діяльності необхідно керуватися Законом про ліцензування та Інструкцією про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території України. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням, затверджені наказом ліцензійної палати при міністерстві економіки України, Комітету з питань у справах нагляду за страховою діяльністю від 15.07.96 р. № ЛП-18/78 (далі – Інструкція № 18/78), у частині, що не суперечить вимогам Закону про ліцензування. Документи, що направляються до органу ліцензування для одержання ліцензії, перелічені в ст. 10 Закону про ліцензування. Згідно з положеннями цієї статті, суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу, звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав оригінал документа. У заяві про видачу ліцензії мають міститися такі дані: 1) відомості про суб’єкта господарювання – заявника: – найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код – для юридичної особи; – прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів – для фізичної особи; 2) вид господарської діяльності, зазначений згідно зі ст. 9 Закону про ліцензування (повністю або частково), на здійснення якої заявник має намір одержати ліцензію. У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, що будуть здійснювати господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві вказується їх місцезнаходження. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування і підписом відповідальної особи. Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону про ліцензування для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Для одержання ліцензії на право здійснення страхової діяльності суб’єкт підприємницької діяльності, згідно з п. 3.1 Інструкції № 18/78 з урахуванням вимог Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2001 р. № 756, крім документів, перелічених у Законі про ліцензування, подає також: 1) належним чином засвідчені копії документів: – статут; – установчий договір; – протокол установчих зборів або рішення про створення страховика; – свідоцтво про державну реєстрацію страховика як суб’єкта підприємницької діяльності; – свідоцтво про реєстрацію в державному органі статистики; 2) довідка банку, що підтверджує повністю оплачений статутний фонд страховика, якщо внески здійснюються тільки грошовими коштами. У випадках коли статутний фонд страховика оплачено у розмірі 60 % грошовими коштами, а решта – іншими цінностями, направляється довідка банку (для підтвердження сплати грошової частини) і акт аудиторської перевірки (для підтвердження сплати частини статутного фонду іншими цінностями); 3) баланс підприємства на останню звітну дату за підписом керівника суб’єкта господарської діяльності, скріплений печаткою; 4) підтверджена у встановленому порядку копія диплома керівника про вищу освіту; 5) довідка про фінансове становище засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю; 6) правила (умови) на кожен вид страхування у двох примірниках (для добровільних видів страхування) за підписом керівника, скріплені печаткою; 7) економічне обгрунтування запланованої страхової діяльності (діяльності з перестрахування) за підписом керівника суб’єкта господарської діяльності, скріплене печаткою; 8) інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу і його заступників за підписом керівника суб’єкта господарської діяльності, скріплена печаткою; 9) підтверджені у встановленому порядку копії відповідних сертифікатів у випадках, визначених органом ліцензування згідно зі ст. 38 Закону України «Про страхування». Інструкцією № 18/78 установлено також перелік окремих видів страхування, на які видаються ліцензії. Немаловажним є той факт, що страховики, які одержали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Згідно зі ст. 11 Закону про ліцензування рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії приймається органом ліцензування у термін не пізніше 10 робочих днів з дати надходження відповідної заяви і доданих до неї документів (до набрання чинності Законом про ліцензування на цю процедуру органу ліцензування відводилося 30 днів). Повідомлення про ухвалення рішення щодо видачі ліцензії або про відмову в її видачі надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом 3 робочих днів із дня ухвалення відповідного рішення (до набрання чинності Законом про ліцензування такий термін визначено не було). Не пізніше ніж за 3 робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, орган ліцензування повинен оформити ліцензію. Після ухвалення рішення про видачу юридичній особі ліцензії страховик вноситься до державного реєстру страховиків (перестрахувальників) України. Плата за видачу ліцензії вноситься після ухвалення рішення про видачу ліцензії. Якщо заявник протягом 30 календарних днів із дня направлення йому повідомлення про ухвалу рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, орган ліцензування, що оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною. Так само орган ліцензування має право вчинити й у тому разі, якщо заявник не звернувся до органу ліцензування для одержання оформленої ліцензії. Відповідно до п. 1 постанови КМУ «Про термін дії ліцензії на здійснення певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29.11.2000 р. № 1755 плата за видачу ліцензії справляється у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади. Термін дії ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути менше 3 років. У разі коли ліцензіат має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид господарської діяльності після закінчення терміну її дії, він має одержати нову ліцензію в порядку, встановленому Законом про ліцензування і розглянутому вище. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії раніше виданої ліцензії.