Сторінка
4
Ризикований ексцедент збитку та катастрофічний ексцедент збитку можуть доповнювати один одного. У цьому виді договору покриття поширюється на збитки за ризиком і за випадком, де немає змоги запобігти кумуляції. Тому найчастіше це покриття використовується при автотранспортному страхуванні або страхуванні цивільної відповідальності.
До цілком особливого, відокремленого виду договорів непропорційного перестрахування можна віднести договір ексцедента збитковості (stop loss). Це — договір перестрахування, який покриває не окремі збитки або їх сукупність, а певний вид страхування або весь страховий портфель цедента.
Особливість договору ексцедента збитковості полягає в тому, що перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків лише у випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток. Цей договір не гарантує отримання прибутку для страховика (цедента), а лише захищає його від надзвичайно великих втрат.
Перестраховики несуть відповідальність у встановленому розмірі, наприклад у відсотках збитковості або в максимальному розмірі збитків, який визначають за результатами останніх років.
Наприклад, діє договір ексцедента збитковості. Відповідальність перестраховика встановлена на рівні 103—127%. Збитковість за даний рік — 135 %. Отже, перестраховик покриває тільки 24% (127-103) від загальної збитковості, а цедент покриває 111 % збитковості: (103 + 8), де додаткові 8 % (135 - 127) становлять перевищення верхнього ліміту відповідальності перестраховика (127 %).
Особливості, які слід враховувати при укладанні договорів ексцедента збитковості:
• повна довіра перестраховика щодо компанії-цедента, її стратегії в проведенні страхування;
• це форма покриття, що призначена для кореляції відхилень частотності від норми. Отже, обов'язково мають існувати попередні форми перестрахування;
• пріоритет страховика має бути на такому рівні, щоб компанія-цедент на початку дії договору ексцедента збитковості вже несла понаднормативні збитки.
Договори ексцедента збитковості використовуються в тих випадках, коли за окремими видами страхування результати проходження договорів піддаються різким коливанням або існує небезпека, що один чи кілька страхових випадків можуть негативно вплинути на результати (градобиття, бурі).
Отже, непропорційні договори перестрахування є досить мобільними, простими в обробці та організації, але водночас і більш збитковими. Хоча пропорційні договори виникли значно раніше, однак тенденція сьогодні така, що непропорційні договори набувають все більшої ваги, насамперед з розглянутих щойно причин. Цим пояснюється зростання інтересу страховиків до непропорційних договорів.
Список використаної літератури
1. О.Д.Василик. Теорія фінансів. – Київ: 2000.
2. Ф.С.Мишкін. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. – Київ: 1999.
3. В.Д.Базилевич. Страховий ринок України. – Київ: 1998.
4. О.Д.Заруба. Страхова справа. – Київ: 1998.
5. Т.М.Артюх. Страхування. – Київ: 1998.
Завантажити реферат