Сторінка
7

Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації

ЗМІ - формували певну свідомість у людей. На жаль редакції газет і радіо тоді слабо прагнули до індивідуальності у висвітленні подій. явищ. економічних. соціальних політичних процесів.

Проведені в Україні на початку 90-х років соціологічні дослідження ЗМІ показують, що результати вивчення аудиторії як специфічної соціальності спільності звичайно відображуються в соціально-демографічних і соціально-професійних показниках.

У різних ситуаціях роботи того чи іншого каналу інформації на основі одержаних соціологічних даних встановлено, що певні інформації про економіку відіграють важливу роль у формуванні свідомості і позитивних поглядів на події і явища економічного характеру, що відображають ті чи інші зрушення, стагнацію. Соціологічні дослідження інформаційних інтересів дали можливість виявити їх громадянську основу, їх зв’язок з проблемами сучасності. Так проведений у 1995 році в Харківській області опит більше 1.5 тис. респондентів показав, що лише 30,3% жителів змогли з впевністю схвально сказати про посилення уваги розвитку подій в Україні, області, місті, районі в порівнянні з тим, як було рік назад. Близько ж 50% становили інертні люди: з меншою увагою ( 22.2%) і зовсім без інтересу (32.8%) стежать за тим, що відбувається в світі. (Перед інертних 41- 45 % становлять робітники, селяни.

В Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі і Донецьку опитані ца питання, чи вважають вони себе досить добре інформованими про діяльність обласної адміністрації і її загальну політику, більшість ( 70.3%) сформулювали свої оцінки так : щось знаю. але в основному не знайомі (43.5%), зовсім нічого не знають ( 20.8 % ), і ті, які не цікавились взагалі (12.5%). Це свідчення, про недостатню включеність людей у масові канали Інформації. Джерела з яких населення черпає основну інформацію про події в області. місті, районі - частково місцеві періодичні видання. а переважно радіо, телебачення. Та на жаль. мета і методи одних джерел Інформації не. завжди співпадають з метою і методами інших джерел.

Досвід показує, що масова інформація, всі її ланки відповідають об’єктивності і потребам тільки тоді, коли зростає їх дієвість. Важливого значення має оперативність. глибина висвітлення явищ і подій, знання життя і особливо покази життєвих ситуацій в усіх їх суперечливостях. Свої функції спрямованості масова інформація реалізує повністю тоді. комі забезпечую не менше 30% нових відомостей. Важливого значення в соціології 3MJ набуває дослідження і з’ясування самих методів, способів, механізмів формування інформації, урахування складу аудиторії, пошук нових форм і способів подання інформації, вивчення кадрів ЧМЇ тощо.

3.3 Ефективність засобів масової інформації.

Соціологія значну увагу приділяє з’ясуванню ефективності засобів масової інформації. Тривалий період в соціології не

вдавалося з’ясувати критерії ефективності 3ML Це пояснюється Тим, що ефективність засобів масової інформації як ступеня реалізації мети випливала з розкриття всієї їх роботи, як регулюючої діяльності. Досвід багатьох редакційних колективів показує, що їм вдається в середньому реалізувати 70% з наміченого в планах тем і причини такого становища з реалізацією наміченого пояснюється не різними недоліками в діяльності редакційного колективу а саме специфічної журналістики, як оперативної суспільне - політичної діяльності яка щоденно коректується практикою.

У соціології різні класифікації критерії ефективності ЗМІ та. й то здебільшого визначення кінцевої. результативної ефективності, коли оперують тільки показники, що відображають суспільні фонові і власні показники діяльності журналістів.

Журналістська діяльність - складний постадійний процес. Звичайно. кінцевий результат діяльності журналістів не перекриває всіх результатів з допомогою яких же конкретних механізмів результати діяльності виявились такими.

Природно, що недоліки в замірах ефективності показують, що реально вивчити можна лише різне становище преси чи окремих її компонентів, оцінки динаміки і проблем даються з досить загальних уявлень і визначень.

РОЗДІЛ 4. Проблеми формування ціннісних орієнтацій старшокласників засобами радіо

Перебудова суспільних відносин робить дедалі гострішою проблему використання суспільних механізмів культури, виховного потенціалу мистецтва спрямованих на оптимізацію естетичного загальнокультурного розвитку особистості. Широке коло тем художньо-естетичного циклу висвітлюваних радіожурналістикою допомогає поєднувати питання етики й естетики, наповнювати їх суспільним змістом.

Процеси сьогоднішнього суспільного життя відкрили доступ до багатств світової художньої культури, але в одночас посилили сферу впливу псевдомистецтва на молодь. Глибока чутливість до різних музичних стилів і виникнення на цьому ґрунті складних, часто суперечливих утворень і вияв механізмів взаємозараження та наслідування, які за умов панування рок музики об’єктивно позначаються на ступені її поширення і популярності.

Ціннісні орієнтації - головні детермінанти поведінки. Найвищий рівень диспозиційної ієрархії утворює система ціннісних орієнтацій на цілі життєдіяльності і засобів досягнення цих цілей. детермінована загальними суспільними умовами життя даного індивіда.

Останнім часом у зв’язку з переоцінкою суспільних цінностей ця проблема стала сферою гострою дискусїї. Глибоке розбіжності в поглядах дезорієнтують практику, яка не знає, до кого "пристосуватися". Головна хиба догматичного мислення полягає в переконанні, ніби виховання в нашому суспільстві має бути однаковим для всіх. Правильніше мовити про пріоритетність гуманістичного виховання, що ґрунтується на визнанні цінності дитини як особистості.