Сторінка
6

Соціально-психологічні механізми впливу засобів масової інформації

Молодь, особливо підлітки — найбільш активна глядацька ауди­торія. За даними соціальних наук, підлітки сприймають телеекран як інфомуючий канал і як співрозмовника. Бажання розширити обсяг відомостей про навколишнє життя, приємно провести час - ось основні мотиви дитини. З іншого боку, існують мотиви особистісного ставлення. Підлітки звертаються до телеекрана, щоб отримати підтвердження або заперечення їх позицій, як суспільне значущих, придатних до порівняння з суспільними зразками. Соціальне - цінна інформація високого морального і художнього ґатунку, яку надає телебачення, може допомогти дитині вийти за межі безпосередньої соціальної ситуації, в якій вона опинилася, розгорнути перед нею широке поле соціальної взаємодії з іншими людьми, допомогти вийти з моральної та психологічної кризи.

Юні глядачі спілкуються з телебаченням двома шляхами: перший полягає у спробі відштовхнутися від змісту передачі перейти до загальної точки зору. Вона, як правило, формується шляхом абстрагування від похідного змісту в загальні поняття та схеми поведінки, "формуючи життя". При цьому діти щиро вірять в те, що вони занурюються в глибину явищ. Але, як свідчать їх висловлювання, багатство явищ в їх міркуваннях просто втрачає різнобарвність і багаговаріантність, явища стають предметом загальних мовних формул, відірваних від життя. Цікава позиція дітей: вони шукають в кіногерої найбільш абстрактний образ, узагальнені ознаки життєвих явищ, які дадуть можливість створити свою багатоваріантну модель.

Другий шлях — це прагнення конкретизувати проблеми, які прозвучали в передачі. Досить часто діти буквально без змін переносять побачене у свій життєвий досвід. Наївно-реалістичний характер сприйняття часто виводить дитину за межі тих аспектів проблеми, які піднімалися у передачі.

Отже, як бачимо, спілкування молоді з телебаченням — найбільш суспільно значуща форма дії засобів масової інформації та комунікації. Це спілкування маг багатогранний характер і відрізняється переплетенням мотивів, потреб і засобів їх задоволення. Молодь легко бере участь у різних формах видовищного телеспілкування (як засобу емоційної релаксації), прагне знайти в телеекрані довірену особу, шукає особистісного контакту, прагне стати активним учасником теледіалогу.

Індустрія розваг продовжує спрямовувати засоби масової інформації на формування у молоді соціальної, політичної і духовної апатії, пасивності, примітивних смаків інтересів, потреб, зневажливого ставлення до справжньої культури, до історії і сучасних досягнень людської цивілізації. Тому невипадково, що у цивілізованих країнах світу розгорнулася боротьба навколо проблем дозвілля молоді, впливу на неї продукції засобів масової інформації, які орієнтуються на створення умов для "задоволення та веселощів молоді".

РОЗДІЛ 3. Соціологія засобів масової інформації.

3.1 Специфіка засобів масової інформації.

Засоби масової інформації - сукупність сучасних каналів зв’язку (преса, телебачення, радіомовлення. кіно), з допомогою яких доводиться різноманітна інформація до широкої громадськості. суспільства. ЗМІ - самостійна система, що характеризується багатоманітністю компонентів (зміст, засоби, форми, методи ) і певними рівнями організації та формування (в країні). Канали інформації або не досить репрезентативні (редакційна пошта), або спорадичні і багатофункціональні (масова робота з читачами, слухачами).

Засоби масової інформації забезпечують суб'єктам політики великі можливості для реалізації мети політики, служать фактором обґрунтування необхідних для лідерів бази політичних і правових норм. ЗМІ можуть бути залежними від конкретних соціальних сил, але вони ще можуть бути або політично, або ідеологічно нейтральні.

Засоби масової інформації - могутнє знаряддя влади і тих сил, що здійснюють владу, або її опозицію. При вивченні діяльності журналістів особливе значення надається об’єктивності факторів впливу ЗМІ. Соціологічні дослідження ЗМІ не просто доповнюють традиційну статистику, але й стають одним з важливих факторів формування свідомості і поведінки людей. Характерною особливістю соціології ЗМІ виступає встановлення закономірностей і визначення меж впливу преси, телебачення, радіо. Дослідження є по суті соціально-політичними, їх результати широко використовуються для аналізу життя суспільства. В сучасних умовах формування ринкових відносин і демократизації політичного життя України дедалі більше газет і журналів, засобів телебачення.

Широко використовують методи соціології для вивчення суспільного життя, що хвилює читачів і взагалі громадськість, часто ЗМІ для вивчення тих чи інших проблем, соціально-економічних і політичних, вдаються за допомогою академічних соціологічних структур і тимчасових наукових колективів.

На жаль, у сучасних умовах в Україні зміст соціологічних досліджень самих ЗМЇ досить спірний. бо нерідко самі засоби масової інформації починають плутати соціологію, як науку і соціологічні методи вивчення проблем. Використання соціологічних даних в статтях. випусках радіо і телеінформації - це журналістика, а не соціологія. Некоректність у додержанні відмінностей між журналістикою і соціологією здатна дискредитувати соціологію, як науку. Але й недооцінка потреб практики призводить до протиставлення соціологічних методів методам повсякденного аналізу, до явищ наївного академізму.

3.2 Основні об’єкти соціологічних досліджень засобів масової інформації.

Об'єктом соціології ЗМІ є, насамперед читачі. слухачі. їх інтереси. Аудиторії ЗМІ повсякденно змінюються : то скорочуються. зменшуються. то зростають. збільшуються.

В кінці 70-х років майже 90 % читачів "Правда Украины", що виступала тоді з різкою критикою застійних явищ було радіослухачами. 86%- телеглядачами. На 100 примірників " Правда Украины" є аудиторія в кінці 70-х років мала : 12 - примірників "Правди". 9 - "Известий", 10 - "Труда", 14 - '' Комсомольськой ІІравды", 10 - "Робітничої газети "', 9 - "Радянської України " та інші.