Сторінка
1

Форми співробітництва соціологів і математиків у процесі обробки соціологічної роботи

Однією з актуальних проблем розвитку сучасного соціогуманітарного знання є міждисциплінарний синтез, причому не тільки в рамках власне соціогуманітарного наукового блоку, але і синтез з негуманітарними областями знання.

У соціологічних дослідженнях широко використовуються математичні методи аналізу даних, тому взаємодія соціології і математики, зокрема, розширення використання методів математичного моделювання в соціології є одним з магістральних напрямків розвитку соціально-гуманітарних досліджень.

Будь-який аналіз даних, отриманих у ході соціологічного опитування, припускає їх наступну обробку і систематизацію з використанням статистичних методів математики і комп'ютерні технології. Тут особливо важливо зупинитися на методологічних основах і принципах аналізу даних - це необхідно для забезпечення ефективності використання математичного апарата при рішенні такого роду задач.

Cукупність принципів, що відбивають співвідношення математичного формалізму і модельованого з його допомогою фрагмента реальності, і що дозволяють використовувати математичний апарат як засіб пізнання соціальних явищ. Варто відрізняти математичні підходи від методики застосування математичних методів опису послідовності кроків, здійснення яких і складає суть застосування методу. Наприклад, під методикою застосування критерію хі-квадрат для оцінки зв'язку між ознаками розуміється послідовність дій, спрямованих на розрахунок цього критерію, визначення табличного значення, порівняння вибіркового значення критерію з табличним значенням і т.д. Методологія ж використання ж того ж критерію це сукупність тверджень про тім, у яких задачах і в якому змісті цей критерій можна використовувати як показник зв'язку, як він співвідноситься з цікавлячими дослідника причинно-наслідковими відносинами, яким образом ці відносини можна вивчати більш глибоко шляхом використання розглянутого критерію в сполученні з іншими способами виміру зв'язку.

Вироблення і дотримання обговорюваних принципів спрямовані на рішення головної задачі забезпечення адекватності формалізму суті розв'язуваної соціологічної проблеми.

При використанні будь-якого методу необхідно виділяти ті болючі точки, вибір того чи іншого елемента формалізму повинний визначатися теоретичними концепціями соціолога. Такі точки повинні виділятися окремо для кожного методу (групи родинних методів) і для кожної соціологічної задачі (групи однотипних задач). Але існують і загальні принципи, властиві будь-яким методам і задачам. Одним з основних принципів є вимога йти не від методу, а від задачі. Дослідник повинний не застосовувати факторний аналіз, не використовувати методи класифікації, а вирішувати змістовні задачі, що коштують перед ним: вивчати структуру причинно-наслідкових відносин, будувати типологію і т.д. Загальними є принципи Інтерпретації результатів застосування математичного методу, багато принципів Виміру в соціології й Аналізу даних.

Насамперед, потрібно вибрати яке-небудь визначене поняття аналізу даних, тому що в науковій літературі є кілька різних трактувань цього терміну [2,4]. Щоб узагальнити і розширити це поняття, у даній статті позначимо його як комплекс дій, вироблених дослідником у процесі вивчення статистичних даних з метою одержання представлення про характер описуваних явищ.

Здійснюючи перехід від емпіричних даних до математичної моделі системи об'єктів, потрібно чітко представляти склад емпіричної системи (її "життєвість") і характер модельованих відносин між її елементами. Інакше можуть виникати помилки і погрішності, не видимі для математика формаліста, але істотні для соціолога-практика, що розуміє суть і важливість досліджуваного явища.

Для конкретного застосування якого-небудь математичного методу потрібна визначена однорідність розглянутої безлічі об'єктів.

Виділяють два етапи в забезпеченні однорідності: на першому етапі потрібно створити таку ситуацію, щоб всі елементи досліджуваної безлічі мали цікавлячими дослідника властивостями, для усіх їх був адекватний той самий інструмент виміру і була можлива однакова інтерпретація результатів виміру.

На другому етапі побудови однорідної сукупності необхідно забезпечити існування закономірності для розглянутої безлічі об'єктів, що підлягає вивченню за допомогою конкретного математичного методу . Зрозуміло, спосіб реалізації цього етапу зв'язаний зі специфікою методу і значною мірою залежить від апріорних розумінь дослідника про тім, для яких саме підгруп об'єктів його використання виправдане.

У соціологічних задачах існують два типи неоднорідності: екзогенний (виникаючий за рахунок ознак, що не беруть участь у формуванні моделі явища) і ендогенний ( що виходить при впливі ознак, задіяних у використовуваній моделі). Для деяких методів розроблені підходи до уловлювання неоднорідності - у регресійному аналізі у відповідних випадках у модель включають неаддитивні члени (добутку розглянутих перемінних).

Особливе значення має використання в процесі рішення задач у соціології , що містять звичайно якісні перемінні, різних методів пошуку визначальних сполучень значень заданих ознак детермінують "поведінку" об'єктів так, що впливають на параметри розподілу деяких ознак-функцій. Таких методів відомо досить багато, причому значну їхню частину розробляли ще радянські вчені [5,6]. Часто виникає потреба в комплексному використанні різних методів при обробці соціологічних даних, іноді їх застосовують послідовно, іноді - паралельно.

Це порозумівається тим, що на якому-небудь визначеному етапі рішення потрібно різними способами перевірити те саме - приміром, порівняти результати, отримані різними методами , позбутися від однобічного погляду на яку-небудь проблему, використовувати переваги одного методу для нейтралізації незручностей іншого і навпаки.

Існує також проблема інтерпретації даних - від того, як бачить і аналізує дослідник ті явища, що вивчає, залежить адекватність одержуваних їм результатів, а математична модель об'єкта повинна бути сконструйована гранично об'єктивно і незалежно від власних переконань конкретного вченого.

Багато дослідників [2,6] у першу чергу займаються питанням визначення основних принципів інтерпретації даних, щоб уникнути в процесі аналізу моделі помилок, що випливають з неадекватного розуміння результатів. Тут одну з головних ролей грає математичний формалізм.

Коли дослідник переводить змістовний зміст задачі на формальну мову математики, йому необхідно пам'ятати, що прийдеться робити зворотний переклад - інтерпретацію отриманих математичних результатів, щоб зробити правильні, знову ж змістовні висновки, що не суперечать здоровому глузду і конкретним цілям дослідження.