Сторінка
1

Специфіка підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування

Підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, як вид професійного навчання, матиме чимало відмінностей в процесі його планування, організації, наукового, методичного забезпечення навчального процесу. Цей навчальний процес може відбуватися традиційно, у вигляді короткотермінових семінарів за Професійної програмою підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, програмами короткотермінових тематичних та постійно діючих семінарів, шляхом самоосвіти та стажування. Причому науково-практичний зміст підвищення кваліфікації, яке б поєднувало стажування й самоосвіту (які розглядаються лише окремо) ще не досліджений науковцями, але має великий освітній потенціал.

В чому ж полягатиме специфіка підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, її планування, зміст та організація?

1. Підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування варто розглядати з перспективою політичної та адміністративно-територіальної реформ в Україні. Розширення прав органів місцевого самоврядування, децентралізація державного управління об‘єктивно призводитиме до того, що питома вага посадових осіб місцевого самоврядування в державному управлінні збільшуватиметься, а кількість державних службовців зменшуватиметься. Це буде особливо відчутне, коли замість місцевих районних адміністрацій буде створено виконкоми місцевих рад, а державні службовці автоматично стануть посадовими особами місцевого самоврядування.

Федералізація України також сприятиме збільшенню посадових осіб місцевого самоврядування, зростанню впливу обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (які зараз переважно перебувають у підпорядкуванні обласних державних адміністрацій, а їх майно – у власності місцевих територіальних громад), поступовому згортанню регіональних програм підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, їх кадрового резерву. Кошти на підвищення кваліфікації кадрів державного управління, які виділятимуться обласними радами, спрямовуватимуться головним чином в місцеві навчальні заклади, обласні центри перепідготовки та підвищення кваліфікації.

2. Специфіка проходження служби в органах місцевого самоврядування і підвищення кваліфікації. Державній службі в органах виконавчої влади властива менша плинність кадрів, більша кадрова стабільність ніж органам місцевого самоврядування. Державні службовці України з прийняттям нового Закону “Про державну службу (або про службу в органах виконавчої влади)” будуть деполітизовані законодавчо, а їх посади будуть розділені на політичні, адміністративні і патронатні. Збільшиться привабливість державної служби серед населення, молоді завдяки реформуванню самої державної служби та її наближенню до європейських стандартів. В органах місцевого самоврядування вплив політичних партій, які формуватимуть ради, збільшуватиметься. Особливо це буде стосуватися посад голови ради (виконкому), його заступників, начальників управлінь, відділів і ін. До місцевої влади приходитиме частка людей, які не завжди матимуть відповідну управлінську освіту (економічну, юридичну). Тому процеси оновлення виконавчого апарату рад, особливо під час створення нових партійних коаліцій в місцевих радах, будуть досить активними. Це означає, що підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування не зможе відбуватися в умовах жорсткого планування. Змінюватиметься роль Головдержслужби України в плані його впливу на професійне навчання посадовців органів місцевого самоврядування. Планування підвищення кваліфікації набуватиме децентралізованого і гнучкішого характеру, що далеко не завжди позитивно позначається на якості підготовки кадрів. Об‘єктивно виникатиме потреба збільшення серед керівництва радами кількості магістрів за освітнім напрямком “державне управління”, а можливості сучасної системи підготовки таких фахівців в Україні не відповідають перспективам розвитку державного управління і місцевого самоврядування.

3. Специфіка освітнього рівня працівників сільських та селищних рад та специфіка визначення освітніх потреб посадових осіб місцевого самоврядування. Політизація рад і політичний вплив на кадрове забезпечення відповідних виконавчих структур, ускладнюватиме визначення освітніх потреб цієї категорії управлінців. Крім нарощування базової фахової підготовки посадових осіб місцевого самоврядування, необхідним буде паралельне формування управлінських знань, навичок і умінь в умовах короткотермінового навчання.

4. Багаторівневість підготовки. Необхідність швидкого підвищення професійно-освітнього рівня посадових осіб місцевого самоврядування вже вимагає негайно підняти ефективність їх професійної освіти, реформувати її зміст, наукове й методичне забезпечення, активніше вживати нові інформаційні й навчальні технології, дистанційні, зокрема. Це стосується як магістратури державного управління, так і короткотермінових форм навчання посадових осіб місцевого самоврядування. На порядку денному – форми залучення посадових осіб місцевого самоврядування до наукової діяльності (аспірантура, докторантура).

5. Підвищення кваліфікації депутатського корпусу. Депутатський корпус є найбільш проблематичним з точки зору визначення потреб у навчанні. Цей контингент слухачів має й матиме різний рівень базової освіти (від середньої школи до вищого навчального закладу, різні професійні та особисті потреби). Нормотворча діяльність депутатів рад матиме також багатогалузевий і різноплановий характер, що ускладнюватиме планування й проведення навчання, особливо короткотермінового. Виходом з ситуації можуть бути виїзні заняття з депутатами під час проведення сесій місцевих рад, інформаційні дні, активна самоосвіта депутатського корпусу за участю навчальних закладів з використанням дистанційних форм навчання.