Сторінка
3

Асоціації органів місцевого самоврядування як суб'єкти лобіювання

З цієї причини в органах виконавчої влади виникає необхідність у науково-дослідній, правовій та організаційній синхронізації та узгодженості реформаторських процесів на державному рівні. Певною мірою цими справами деякий час займалася Координаційна рада з питань місцевого самоврядування при Президентові України[7] як консультативно-дорадчий орган.До її складу були введені народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України, органів місцевого самоврядування та їх об'єднань, науково-дослідних установ. На засіданнях цього представницького органу обговорювалися питання, пов'язані із реалізацією в Україні конституційних гарантій для місцевого самоврядування, із внесенням змін і доповнень до чинного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; з розробкою Модельного статуту територіальної громади, проекту Програми державної підтримки і розвитку місцевого самоврядування в Україні, проекту Закону "Про комунальну власність" та інших законопроектів тощо. Приймались рішення, направлялись звернення до профільного Комітету Верховної Ради України, рекомендації — Кабінету Міністрів України. Проте ця діяльність виявилась нерезультативною.

При уряді України також було утворено у 1998 р. консультативно-дорадчий орган – Міжвідомчу комісію з питань місцевого самоврядування, яка виявилася більш життєздатною і працює дотепер. Мета - спрямування діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у вирішенні питань, пов’язаних із здійсненням місцевого самоврядування, та сприяння становленню і розвитку місцевого самоврядування в Україні. До її складу входять представники Секретаріату Кабінету Міністрів України центральних та місцевих органів виконавчої влади, Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України, Асоціації міст України, Асоціації сільських, селищних та міських рад, Української асоціації місцевих і регіональних влад, органів місцевого самоврядування, науковці.

Предметом діяльності цього органу є такі ж питання. Через нього асоціації органів місцевого самоврядування намагаються кожного року вплинути на формування Державного бюджету в інтересах міст України, на політику Уряду стосовно місцевого самоврядування. В цьому плані можна відзначити певні успіхи. Так, пропозиції Асоціації міст України враховані в прийнятому нещодавно парламентом Бюджетному кодексі України. Головні проблеми розвитку місцевого самоврядування два роки поспіль влючаються в Програму діяльності Кабінету Міністрів. Серед заходів, передбачених Концепцією державної регіональної політики, є пункти щодо вдосконалення законодавства з питань місцевого самоврядування. Останні події засвідчують, що Уряд все більшої ваги надає роботі Комісії. Свідченням цього є те, що з серпня ц.р. Комісію очолив Прем'єр-Міністр України.

Однак проблема координації та узгодження роботи в означеному аспекті як і раніше залишається гострою. Створення консультативно-дорадчих структур достатньою мірою її не вирішує. Потрібен концептуально новий підхід, який би передбачав механізм лобіювання інтересів місцевого самоврядування у виконавчих структурах. Це має базуватись на реорганізації координаційних, управлінських структур, які займаються питаннями системних реформ в єдиний орган (загальнонаціональний центр). Такий державний орган має реалізовувати закладені в чинному законодавстві можливості розвитку місцевого самоврядування, прогнозувати розвиток подій у зв'язку з прийняттям нових законів; оцінювати правову базу і на цій основі надавати відповідні рекомендації для практичної реалізації проектів і програм розвитку місцевого самоврядування. Через цей орган з'явилися б можливості для лобіювання в органах виконавчої влади цілого ряду проектів та програм місцевого та регіонального розвитку, зокрема, Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування. [8]

В контексті зазначеної проблеми показовим є обговорення особливостей сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування на спільном засіданні Правління та Координаційної ради Фонду сприяння місцевому самоврядування України, яке відбулось наприкінці 2001 року[9]. Учасниками, зокрема, була звернена увага на такі чинники:

1. Сучасні умови розвитку місцевого самоврядування суттєво ускладнились процесами системних перетворень, зокрема, проведенням бюджетної, адміністративної, адміністративно-територіальної реформ, формуванням нової державної регіональної політики.

2. Зазначені вище умови потребують реалізації концептуально нових підходів до розвитку місцевого самоврядування та проведення єдиної державної політики щодо місцевого самоврядування з боку Президента України як загальнонаціонального арбітра, який погоджує діяльність всіх суб'єктів публічної влади, в тому числі і місцевого самоврядування та виступає гарантом його становлення та розвитку.

3. Органи місцевого самоврядування та їх об'єднання на сьогодні позбавлені легітимних та ефективно діючих механізмів представлення своїх інтересів в органах центральної влади та необхідного впливу на їх рішення.

4. Функціональні завдання та повноваження Фонду, які визначені Положенням про Фонд, на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективного впливу Президента України на процеси, які виникли на сучасному етапі розвитку політико-правової системи України, елементом якої є інститут місцевого самоврядування.

З огляду на зазначені чинники, учасники спільного засідання Правління і Координаційної ради Фонду дійшли висновку щодо доцільності переорієнтації діяльності Фонду на реалізацію агентських, представницьких функцій. Це має бути державна установа, яка здійснює, з одного боку, представництво державних інтересів, зокрема, Глави держави на рівні місцевого самоврядування, з іншого - сприяє представництву інтересів територіальних громад на державному рівні, зокрема, перед Президентом України, центральними органами виконавчої влади, законодавцем.

На відміну від Фонду, який виконував лише науково-методичні, консультативні функції, Агентство за своїм призначенням повинно стати потужним аналітичним і прикладним центром щодо розв'язання проблем розвитку місцевої демократії, здатним розробляти і впроваджувати інноваційні проекти і програми місцевого та регіонального розвитку.