Сторінка
7

Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні

За показниками власне туристичної атракційності у групу високопотенційних районів входять Жовківський (0,594) і Стрийський (0,508) та місто Львів (0,364), до середньопотенціальних – Сколівський і Турківський райони та Трускавець. За показниками інвестиційної атракційності високий рейтинг мають Миколаївський, Стрийський та Пустомитівський райони, а також Львів. Автори виділили також субрегіони з досить добрим соціально-економічним розвитком, сприятиливим для інвестування – приміський біля Львова, Побузький, Розтоцько-Опільський. Найбільші шанси для розвитку мають субрегіони з високою туристичною та інвестиційною атракційністю: Львівський приміський (Жовківський та Пустомитівський райони, місто Львів), Прикарпатський (Стрийський і Дрогобицький райони), Придністерський, Бескидський (Сколівський район), Мостисько-Городоцький.

Подаємо короткий опис Львівського функціонального субрегіону з характеристикою засобів і факторів його розвитку. Щодо ресурсної бази для розвитку туристичної індустрії його вирізняє:

1) близьке положення до кордону та розташування на перетині кількох міжнародних трас;

2) має найбільшу кількість пам’яток історії та архітектури (2779, в тому числі у Львові 976);

3) задовільний стан природного середовища (високий для Львівщини показник заповідності: 3,4 – 3,8%);

4) найкращий стан очищення промислових та комунальних стоків;

5) середній і високий рівень розвитку комунальної та сервісної інфраструктури;

6) низькі показники безробіття (2,9 – 3,06%);

7) субрегіон належить до виражено рецепційних (розвинута нічліжна мережа готельних закладів і баз відпочинку, гастрономічна і рекреаційна база).

Окреслені вище ресурси і фактори Львівського субрегіону зумовлюють тут розвиток культурологічного, в тому числі сентиментального, релігійного туризму, коротко- і довготривалого відпочинку.

Для кожного субрегіону і адміністративного району автори проекту подали пропозиції щодо реконструкції, будівництва та створення нових об’єктів туристичної інфраструктури. Так, для Жовківського району стратегічними інвестиційними туристичними продуктами названі

· створення ландшафтного парку „Жовківський”;

· розробка піших та велосипедних трас на Розточчі;

· створення інформаційно-туристичного центру у м. Жовква;

· видавництво інформаційно-туристичного буклету „По Жовківщині”;

· реконструкція бази відпочинку „Комарівка”.

Наводимо приклад територіально-програмних пропозицій для туристичних інвестицій:

1. Розміщення проекту.

М. Жовква. Ділянка для будівництва 13*51 розміщений у кварталі втраченої історичної забудови, є важливим елементом забудови історичної ринкової площі.

2. Опис проекту.

Родинний готель на 24 номери (квартира господаря площею 154 м2; 24 готельних номери – 14 одномісних і 10 дво-тримісних; одна туристична фірма, конференц-зал на 40-50 місць, ресторан на 36-40 місць, винний погріб, бар на 58 місць, підземна автостоянка на 8-9 легкових автомобілів, багатофункціональне внутрішеє подвір’я площею 122 м2.

3.Основні засади проекту.

Вклад інвестора – 500000 грн., розробник проекту – Жовківська міська рада, Жовківський центр міського розвитку „Світло культури”.

Для залучення інвестицій від іноземних власників капіталу потрібно запропонувати їм вигідні інвестиційні проекти із гарантованими доходами. Для підготовки такого інвестиційного проекту потрібно виконати ряд завдань: дослідження ресурсів, дослідження наявної інфраструктури, законодавства, вигідності вкладання капіталу.

Для розробки планів вкладання інвестицій у туристичну сферу регіону варто скористатися структурою регіональної інвестиційної програми і вивчити чинники, які враховує інвестор при прийнятті рішення щодо інвестування у певну галузь.

Отже, при прийнятті рішення щодо інвестування інвестор враховує:

· розміщення об’єкта інвестування поблизу основних ринків;

· легкість доступу до ресурсів та робочої сили;

· наявність розвинутої транспортної інфраструктури;

· забезпеченість об’єкта інженерними комунікаціями;

· наявність розвинутої системи сучасних видів зв’язку;

· конкурентоспроможність товарів та послуг, які надаватиме об’єкт інвестування;

· знання ринків збуту;

· соціально-політичну стабільність в регіоні;

· наявність робочої сили, яка не потребує спеціальної підготовки;

· сприятливість екологічної ситуації;

· ставлення місцевої влади до інвесторів;

· готовність влади створювати прийнятні умови для іноземних інвесторів;

· відсутність бюрократичних бар’єрів на шляху інвесторів.

Регіональні програми залучення інвестицій

Кожна область повинна мати не лише програму розвитку туризму, але і регіональну програму залучення інвестицій у пріоритетну галузь, у нашому випадку – в туризм. У процесі стратегічного планування потрібно здійснити аналіз інвестиційного стану території. Інвесторів цікавлять переваги конкретної території над іншими можливими місцями вкладення їхніх коштів.

В описово-аналітичній частині стратегічного плану вказується динаміка розвитку галузі протягом останніх років, порівнюється із середніми по Україні.

Фахівці Інституту Реформ розробили структуру регіональної інвестиційної програми (РІП), яку можна використати і для складання інвестиційної програми розвитку туризму у певному регіоні [12, 13].

Результатом досліджень у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України” є визначення проблем розвитку туризму:

1) зародковий стан туристичної інфраструктури;

2) переважання виїзного туризму і вивіз „туристичних” коштів;

3) надмірне оподаткування, що гальмує розвиток великих фірм і вичавлює у тінь малі;

4) невпорядкованість у сфері ліцензування і державного контролю і, як наслідок, чисельні прояви недобросовісної конкуренції;

5) слабка інформаційна і рекламна підтримка внутрішнього туризму;

6) низька платоспроможність більшої частини потенційних споживачів туристичного продукту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 року №583 „Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002 – 2010 роки” у кожній із карпатських областей була розроблена програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Програми розроблялися комплексно, пропозиції до них подавали управління облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконокоми, екологічні і громадські організації. У рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України” можуть бути визначені зауваження і доповнення до затверджених регіональних програм розвитку туризму.