Сторінка
6

Фінансове планування і прогнозування на підприємстві

Щоб розробити нормативні еталонні показники, необхідні чимала інформа­ція, великі затрати часу, та це під силу зробити лише фінансовим управлінням (відділам) облспоживспілок і Кримспоживспілки разом з фінансистами райспо-живспілок і районних споживчих товариств. Розроблені еталонні показники бу­дуть корисними і для кооперативних підприємств, і для споживспілок, щоб по­рівнювати економічну ефективність господарської діяльності й фінансовий стан структурних одиниць, оперативно реагувати на відхилення, знаходити внутріш­ньогосподарські і внутрішньосистемні шляхи наближення фактичних даних до еталонних та їхнього перевищення.

Підсумовуючи, слід зауважити, що для забезпечення фінансової стабільнос­ті підприємств необхідно більше уваги приділяти фінансовому плануванню з тим, щоб ресурсне забезпечувати виконання прогнозованих бізнес-планом обсягів операційної та інвестиційної діяльності на засадах фінансової стійкості, створювати передумови для отримання чистого прибутку в розмірі, достатньому для са­моокупності й самофінансування. За наявності структурних одиниць і підрозді­лів треба систематично забезпечувати їх необхідним інструментарієм фінансового управління, надавати методичну й консультативну допомогу з фінансово-економічних питань з тим, щоб спільними зусиллями шляхом копіткої планової, опе­ративної і контрольно-аналітичної фінансової роботи запобігати збитковості та зміцнювати фінансову стабільність суб'єктів господарювання.

3. Прогнозування та планування грошових потоків підприємства як складові елементи системи управління ними.

У науковій економічній літературі виділяють наступні методи передбачення майбутнього: гіпотеза, прогноз та план. При цьому градація відбу­вається залежно від ступеня визначеності та конкретності.

В даному контексті під плануванням розуміється складання моделі майбутнього стану фінансово-господарської діяльності підприємства, економічної системи країни, регіому,області, району тощо. План фіксує показники, що характеризують стан системи в кінці планового періоду визначає способи досягнення поставлених цілей, обсяги необхідних для цього фінансових ресурсів та джерела їх формування.

Під прогнозом розуміють науково обгрунтовані передбачення ймовірного майбутнього стану фінансово-економічної діяльності підприємства в цілому та його елементів зокрема. Прогнозування використовується як попередній етап розробки планів підприємства. Однак досить часто прогнозування виконується й відособлено (наприклад при прогнозуванні попиту та пропозиції, інфляції, кон’юктури ринку тощо), коли показники, що прогнозуються не піддаються плануванню.

В економічній практиці виділяють дві основні групи методів прогнозування: інтуєтивні та формалізовані.

Інтуєтивні методи прогнозування (методи експертних оцінок) здебільшого застосовуються для вирішення складних неформалізованих проблем, що дозволяє отримати прогнозну оцінку стану об’єкта в майбутньому незалежно від інформаційної забезпеченості. До даної групи методів прогнозування належать дві основні підгрупи, а саме методи індивідуальних та колективних експертних оцінок.

До методів індивідуальних експертних оцінок відноситься:

– метод інтерв’ю (передбачає безпосередній контакт експерта із окремими фахівцем за схемою «питання-відповідь»);

– аналітичний метод (передбачає логічний аналіз прогнозної ситуації та самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану та шляхів розвитку об'єкта);

– метод побудови сценаріїв (передбачає визначення логіки процесу чи явища при різних умовах) та інші.

Основною перевагою даних методів є можливість макси­мально використовувати індивідуальні особливості експертів та незначущість тиску, що поширюється на окремих робітників.

До методів колективних експертних оцінок відноситься:

– метод колективних нарад;

– метод Делфі;

– метод колективної генерації ідей та інші.

Дана сукупність методів дозволяє підвищити точність ре­зультатів прогнозування, об’єктивність результатів дослідження та інше, а також вибрати найбільш ефективні ідеї на основі незалежних індивідуальних оцінок.

Формалізовані методи прогнозування базуються на математичній теорії, що дозволяє підвищити достовірність та точність результатів прогнозу, зменшити строки виконання і полегшити процес оброблення інформації. До складу формалізованих методів прогнозування входять методи екстраполяції та методи математичного моделювання.

Методи екстраполяції включають перспективну, ретроспективну та прогнозну екстраполяцію. При цьому для підвищення точності екстраполяції, використовується трендовий метод, метод найменших квадратів, метод екстраполяційного згладжування, метод плаваючої середньої та інші.

Основу методів математичного моделювання скаладає процес дослідження об’єкта на основі побудованих економічних моделей та систем.

Таким чином, конкретний метод прогнозування вибирається залежно від ступення визначеності оцінок об’єкта, що прогнозується.

Для вибору метода прогнозування грошових потоків підприємства зазвичай виконується попередній аналіз грошових потоків підприємств, вивчення їх визначеності та ризикованості.

Використання теорії нечітких множин дозволяє виконувати прогнозування чистого грошового потоку не залежно від визначеночті грошових надходжень та виплат.

Останній підхід передбачає, що прогнозний результат не є конкретним числом, а представлє собою сукупність трьох чисел. Перше з них є мінімально-можливим значенням результативного показника, третє – максимально-можливим, а друге ж число представляє собою найбільш ймовірне значення результативного показника.

Результатом прогнозування грошових потоків з використанням теорії нечітких множин має бути формування стратегії підприємства в аспекті руху грошових коштів підприємства та складання формалізованого прогнозу руху грошових коштів.

За допомогою даного прогнозу руху грошових коштів можна з'ясувати, скільки грошових кощтів треба вкласти в господарську діяльність підприємства; визначити синхронність надходження та витрачання грошових коштів, що дозволяє визначити потребу в залученні капіталу й перевірити майбутню ліквідність підприємства.

Деталізацією прогнозу руху грошових коштів підприємстваЮ як складової механізму управління ними, має бути їх оперативне планування (бюджетування грошових коштів), що здійснюється в рамках оперативного фінансового планування.