Враховуючи те, що законсервовані природні кормові угіддя та залужені прибережні захисні смуги також виконують стабілізуючу роль в агроландшафтах, їх площу (21506 га) теж доцільно враховувати при розрахунку співвідношення угідь. У цьому разі на 1 га ріллі припадатиме 0,51 га природних кормових угідь. Аналізуючи показник лісомеліоративної облаштованості сільськогосподарських угідь, який також відображає питому вагу елементів культурних ландшафтів, встановили, що в деяких ПСГР він залишається у 1,5-2,0 рази нижчим за нормативний (56 га на 1000 га). На нашу думку, морфометрична складність території, тобто часте чергування невеликих за розмірами ділянок природних та сільськогосподарських угідь (на Житомирському Поліссі немає суцільних масивів сільськогосподарських угідь площею 1000 га, які б не містили природних територій — лісу, води, боліт), дозволяє прийняти такий показник за оптимальний. Певну інформативність щодо відповідності нормам екологічного землекористування забезпечують показники сільськогосподарської освоєності території, розораності, лісистості, коефіцієнта еколого-господарського стану — відношення площ земель інтенсивного використання до площ природних територій (табл. 3). Порівняння відносних показників з фактичними показало, що в цілому співвідношення угідь в агроландшафтах, а також структура всього земельного фонду покращуються і майже у всіх природно-сільськогосподарських районах можуть бути прийняті за нормативні. Ситуація в Черняхівському та Брусилівському ПСГР (за коефіцієнтом еколого-господарського стану) залишається напруженою, але може бути виправлена на наступному етапі робіт за рахунок оптимізації структури посівних площ. 3. Відносні показники використання земельного фонду за оптимізованою структурою
|
| | Назва ПСГР | Сільсько- господарська освоєність, % | Розораність с.-г. угідь, % | Лісистість,% | Коефіцієнт еколого- господарського стану, К1 | |
Олевський | 25,2 | 48,3 | 67,2 | 5,8 | |
Лугинський | 40,1 | 53,4 | 49,6 | 3,1 | |
Овруцький | 18,1 | 74,1 | 65,4 | 5,1 | |
Малинський | 38,4 | 70,5 | 45,3 | 2,1 | |
Коростенський | 59,1 | 64,9 | 29,8 | 1,2 | |
Красилівсько- Ушомирський | 54,3 | 56,8 | 35,5 | 1,8 | |
Баранівсько- Червоноармійський | 57,3 | 68,3 | 32,8 | 1,3 | |
Черняхівський | 61,6 | 79,1 | 29,5 | 0,9 | |
Брусилівський | 72,7 | 80,1 | 18,5 | 0,6 | |
Разом по зоні | 45,4 | 65,2 | 44,0 | 1,9 | |
Поряд з лісомеліоративним облаштуванням агроландшафтів велику роль в оздоровленні навколишнього середовища відіграють землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення [6]. Вони служать ареалами гарантованого збереження генофонду фауни і флори, забезпечують різноманіття природних екосистем. Особливий режим використання земель природоохоронного призначення сприяє покращанню їх екологічного стану, що позитивно впливає на буферні властивості та здатність стабілізувати прилеглі території. За даними Науково-дослідного інституту статистики [2] щорічно в Житомирській області гине 300-500 га лісових насаджень, 80 % всіх лісових масивів мають ознаки погіршання фізіологічного стану дерев, 4,2 % лісів пошкоджені хворобами та шкідниками. Ці показники щороку зростають. Така ситуація вимагає не лише проведення регулярного лісового моніторингу, а ще й розробки механізму охорони та відтворення лісів. У цьому аспекті вбачається доцільним заходом тимчасова консервація (реабілітація) лісів на основі прорахунку економічної ефективності залучення тих чи інших лісових ресурсів у господарське використання. Показники сучасної заповідності територій та прогнозована можливість її збільшення наведені в табл. 4. 4. Пропозиції щодо формування екологічної мережі на базі земель природоохоронного призначення
|
| | Назва ПСГР | Загальна площа району, тис.га | Землі природо- охоронного призначення | Площа боліт всього, тис.га | Потрібно віднести до природно- заповідного фонду: | | площа, тис.га | % | боліт, тис.га | лісів, тис.га | |
Олевський | 509,9 | 46,9 | 9,2 | 17,2 | - | - | |
Лугинський | 192,1 | 5,6 | 2,9 | 8,3 | 0,5 | - | |
Овруцький | 108,8 | 7,9 | 7,3 | 3,5 | - | - | |
Малинський | 281,5 | 1,6 | 0,6 | 6,9 | 6,9 | 0,5 | |
Коростенський | 278,9 | 2,4 | 0,9 | 7,7 | 6,5 | - | |
Красилівсько- Ушомирський | 233,6 | 5,4 | 2,3 | 8 | 2,1 | - | |
Баранівсько- Червоноармійський | 378,6 | 3,0 | 0,8 | 8,8 | 8,8 | 0,3 | |
Черняхівський | 188,4 | 0,7 | 0,4 | 3,9 | 3,9 | 1,4 | |
Брусилівський | 105,6 | 0,14 | 0,1 | 2,1 | 2,1 | 1,1 | |
Всього | 2277,4 | 73,64 | 3,2 | 66,4 | 30,8 | 3,3 | |
Завантажити реферат