Сторінка
3
Інколи відбуваються й щасливі випадки. Старшокласник , наприклад, може зацікавитися тим, чим захоплюється його товариші, і відповідно до нього обирає майбутній професійний шлях. Трапляється, що не сім `я, не школа, а хтось зовсім інший - родич або знайомий – може правильно виявити певний талант учня та власним прикладом професійного успіху захопити його до цього професійного шляху. Проте щасливі нагоди не бувають правилом, вони швидше свідчення підвищеної чутливості „чужих” людей до тих задатків дитини, яких не помітило її найближче оточення.
Свою майбутню спеціальність молода людина повинна обирати самостійно, цілеспрямовано, і не поспіхом.
Наша система освіти покликана сприяти оптимальному розвиткові молодою людиною своїх талантів. Водночас це становить передумову найкращого вибору майбутньої роботи. На жаль, ще мало знають у нас про характер, специфіку, умову праці, окремих професій, перспективу певних спеціалізацій. Наприклад, чимало робітничих професій уявляються нам такими ж, як на початку століття. Набагато ширші наші знання про „престижні” спеціальності, скажімо, телеоператор, менеджер, програміст, перукар, тощо або ж професії рідних чи знайомих. Водночас сотні інших можливостей висококваліфікованої, цікавої, перспективної праці залишаються для молоді невідомими.
Коли люди робить ставку на „грошовиті” професії, вона забуває, що вище оплачування праця буває складнішою і важчою фізично чи розумово, вимагає вищої кваліфікації, більшої кваліфікації, більшої відповідальності, затрати часу тощо. До того ж більші гроші, вищи становище самі по собі не зажди гарантують задоволення роботою.
Тим, хто обирає професію, варто задуматися, чи не оцінюють вони життєві перспективи подібним чином. І не зайве нагадати, що більшість наших громадян мають не „престижні”, а інші корисні, необхідні, цікаві професії.
Тому, хто хоче обрати професію, треба оцінити свої можливості критично й прислухатися до порад.
Завантажити реферат