Сторінка
4

Про ораторське мистецтво: якості оратора, слово, аудиторія

Наявність зорового контакту з аудиторією зовсім не означає, що потрібно увесь час намагатися дивитися на всіх і кожний. Можна створити таке враження, якщо повільно переводити погляд з однієї частини аудиторії на іншу. Це допоможе уникнути зніяковілості, що випробують багато хто від завзятого погляду, що направляється на них під час чи бесіди публічного виступу.

Але справа не в технічних прийомах, що мають метою налагодити зв'язок з аудиторією. Факт майже непояснений, але якщо дійсно звертатися до людей, вони це почувають. Якщо дивитися на них і усю істоту натхнено поставленою метою, слухачі будуть усвідомлювати, що мова звернена саме до них, і почувати цілеспрямованість як свою власну. Мова дійсне спілкування тільки тоді, коли у свідомості оратора сам він, слухачі і слово зіллються в неподільній єдності.[8]

Висновки

Разом із загальним ростом культури в нашій країні ускладнюються задачі ораторського мистецтва і зростають вимоги, що пред'являються до рівня культури ораторського мистецтва. Ця культура складає совокупність таких якостей красномовства, як його науковість, глибока змістовність і зроблена форма, його естетична сутність і мовна виразність, його майстерність і привабливість, а тим більше переконливість.

У нашій країні маються всі можливості, щоб більш успішно розвивалося й удосконалювалося ораторське мистецтво.

Всебічний аналіз ораторського мистецтва надає підставу зробити насамперед висновок про те, що це суспільне явище класове й

історичне.

Виникнення, розвиток і розквіт ораторського мистецтва обумовлюється різноманітними факторами: внутрішніми і зовнішніми, об'єктивними і суб'єктивними. Але зрештою історія ораторського мистецтва — це історія боротьби класів. Періоди його найвищого розквіту збігаються з моментами найбільшого загострення класової боротьби, із соціальними революціями.

Розвиток ораторського мистецтва визначається також національно-визвольною боротьбою, боротьбою народів і держав за свою незалежність.

Значний вплив на розвиток красномовства мала і має боротьба у середині пануючого класу, між різними партіями, групами, угрупованнями експлуататорських класів з питань форм керування, режиму влади, напрямку внутрішньої і зовнішньої політики і т.д. У моменти, коли пануючим класам, окремим їхнім чи групам представникам потрібна була широка підтримка населення, вони зверталися до могутньої сили слова, маскуючи свої класові, егоїстичні інтереси загальнонародними, загальнонаціональними.

На розвиток ораторського мистецтва впливали також суб'єктивні фактори. Роль особистості (оратора, політичного, державного діяча) в історії ораторського мистецтва досить значна, як і роль особистості в історії взагалі.

Успіх кожного оратора, його роль і авторитет у кінцевому рахунку завжди залежать від того, у якому ступені він виражає думки, почуття, настрою, прагнення, інтереси мас, класів, націй, окремих соціальних шарів і груп. Наскільки він просто, чітко, послідовно, логічно і разом з тим яскраво, образно, емоційно висловлює їх, наскільки гармонічно з'єднує силу думки із силою почуттів, абстрактність і образність у мисленні і почуттях.

Однак народні маси, будучи вирішальною силою суспільного розвитку, являють собою і першоджерела ораторського мистецтва. Не окремі оратори , а красномовна творчість мас, що тисячами струмочків харчує ораторське мистецтво кожного народу,—творець ораторського мистецтва. Видатні оратори досягли великих успіхів насамперед тому, що вони краще інших сприймали силу і красу мови і слова свого народу, досягаючи найглибших шарів його свідомості, піднімаючи над усім дріб'язковим, часткою і підкреслюючи найбільш істотне в душі народу.

У сучасному суспільно-політичному житті, у системі освіти і виховання, науки і культури велике місце займають засоби масової інформації, література і мистецтво. Однак роль живого слова, усного виступу свого значення не втратила. Як і багато років тому, гарного оратора слухають затаївши подих.

Красномовство впливає на окремих людей, групи, колективи, на все суспільство. Воно служить украпленню зв'язків.

Ораторське мистецтво і політичній сфері виступає важливим засобом перебудови і прискорення, знаряддям забезпечення активності, політичної культури мас, засобом виховання, підвищення їхньої свідомості.

Необхідність масового оволодіння прийомами красномовства у нашому суспільстві зумовлена поглибленням демократизації, посиленням гласності в діяльності державних і громадських організацій.

Література:

1.Поль Л. Сопер "Основы искусства речи " под ред. и Л.М.Яхнича ,Издательство"Феникс"Ростов-на Дону 1999г.

2.С.С.Гурвич,В.Ф.Погорелко ,М.А.Герман “Основы риторики ”

Киев.:”Выща школа ”1988г.

3.Г.З.Апресян “Ораторское искусство”

Издательство Московського Университета 1969г.

4.Д.Н.Александров Риторика:Учебное пособие –Москва.:Юнити ,1999г.

5.Словник-довідник з культури української мови .Гринчишин Д.,Капелюшний А.,Сербенська О.,Терлак З.,-Львів:Фенікс,1996р.

[1] Поль Л.Сопер "Основы искусства речи " под ред. и Л.М.Яхнича ,Издательство"Феникс",Ростов-на Дону 1999г, 8 стр.

[2] Г.З.Апресян “Ораторское искусство” Издательство Московського Университета 1969г,109 стр.

[3] Г.З.Апресян “Ораторское искусство” Издательство Московського Университета 1969г,110стр.