Сторінка
2

Школа церковного співу в Манявському Скиті

На сторінках 93-99 знаходимо "Бог Господь" та воскресні тропарі на вісім гласів, знову ж з вказівкою "напіву болгарського", далі - піснеспіви полієлею, величанія окремим празникам і святим, (стр.118-120), "Всякоє диханіє "з вказівкою" києвскоє", інший варіант цього співу з грецьким текстом, тропарі "Покаянія отверзи ми двері"(стр.124-128), Літургія св. Іоана Златоуста, де Трисвяте написане грецьким текстом "Агіос о Феос", празничне "Єлици во Христа хрестистися", на Воздвиження Чесного Хреста - "Кресту Твоєму", Аллилуйя 8-ми гласів, Херувимські пісні з грецьким текстом, "Достойно єсть" на вісім гласів, Євхаристичний канон, Запричасники (стр. 147-198). Крім того, Великопісні піснеспіви: Літургія Преждеосвящених Дарів, молитви вечірні. Від сторінки 240 до 261 - Задостойники Дванадесятих празників. Гортаючи Ірмолой, постійно зустрічаємо вказівки:"напів київський, болгарський, скитський, волоський, грецький" і ін.

"Другий" Ірмолой Манявського Скита побачив світ у 1684 році. Сьогодні в Каталозі під № 252. Складається з 418 аркушів. Подібно як в попередньому Ірмолої, частина текстів писана грецькою мовою киричними буквами. Орнаментика, заставки та ініціали - в основному плетінка і рослинні мотиви. На мініатюрах зображені св. Іоан Дамаскин (стр.10), преподобні Антоній і Феодосій Печерські, препод. Іов і Феодосій Скитські та ін. На стр. 144 - зображення Манявського Скиту. В "Передмові до боголюбивого півца" згадані скитські ігумени Іов і Дорофей. (стр.4-8): "Сия книга Ірмолой напіву болгарського, содержащая в себі пінія святия обителі нашея скитскія .За благословенієм і ізволенієм пречеснаго о Христі Господина отца нашего ігумена ієромонаха Дорофея. Року Божого 1684 місяца априля дня 2 совершися. Варнава, послушник Свято Скитский" (стр.10). Зміст цього Ірмологіону багато чим нагадує зміст попереднього: "Бог Господь" і тропарі на 8 гласів, полієлей, особливі піснеспіви Дванадесятих празників, Літургія св. Іоана Златоуста, св. Василія Великого, Преждеосвященних Дарів; та ін. Однак серед вказівок бачимо напіви: київський, болгарський, скитський, острозький, волинсьий, волоський, грецький. Серед піснеспівів нововведеного острозького напіву - "Блажен муж" на стор. 414;, а волинського напіву - задостойник на Літургії Василія Великого "О Тебі Радується" (стр.232).

Під № 720 в Каталозі знаходимо "третій" Ірмологіон Манявського Скита, який датується 1731-1733 рр., має 312 аркушів, орнаментика, заставки та ініціали - рослинні мотиви друкованого типу, 24 мініатюри; на стр. 34 зображений цар Давид з псалтерієм, малював Амвросій; на стр.9 - копія гравюри почаївського друку 1651 року. Запис 1769 року ігумена Манявського Скиту Ісаії, який надав двом монахам Волощини Кирилу і Симеону, після відвідин Скиту, право вільного переїзду на батьківщину (стр.312, писано польською мовою). На початку книги - вказівки: "От Устава скитскаго расположеніє; подобаєт відати о сем ." тут згадані скитські ігумени Іов і Феодосій, які запровадили болгарський напів у Манявському Скиту (стр.2, 3). До сторінки 11 продовжуються Богослужбові вказівки. На стр. 48 - піснеспіви св. рівнап. кн. Володимиру. Подібно, як і в попередніх двох Ірмологіонах в цьому також поміщені тропарі та стихири на різні свята, порядок богослужінь Пісної та Квітної Тріодей, та ін. Вказані напіви: болгарський, скитський, волоський, грецький. Вперше зустрічається гимн Амвросія Медіоланського "Тебе Бога хвалим" крім того - степенні-антифони, іпакої, прокимни, але без нот.

Опис змісту цих трьох Скитських "Болгарських" Ірмологіонів дає можливість визначити основні складові частини співочо-духовного репертуару, а саме:

1. Восьмиголосий цикл на "Господи воззвах", стихир на стиховнях, а також на "Хвалітех", серед них - Догматики, Богородичні і подобні з Богослужіння Октоїха.

2. Такий сам цикл стихир з Мінеї.

3. Восьмиголосий цикл "Бог Господь", тропарі воскресні.

4. Піснеспіви та молитви Полієлея (тільки духовний текст, без нот).

5. Піснеспіви Дванадесятих празників і великих святих, середних також і припіви 9-ої пісні канонів.

6. Піснеспіви трьох Літургій:

а). св. Іоана Златоуста;

б). св.Василія Великого;

в). Літургія Преждіосящених Дарів.

7. Ірмоси (канони) воскресні і празникам.

8. Піснеспіви з Пісної та Квітної Тріодей.

Ці особливі частини є стійкими - вони повторюються в усіх трьох рукописах. Однак серед перечислених в трьох Ірмологіонах частин, особливе місце займає частина 6а - піснеспіви з Літургії св. Іоана Златоустаго. А тому що в цю частину включені піснеспіви грецькою мовою, хоч і написані кирилицею, дає підставу вважати всі три Скитські Ірмологіони двомовними - слов'яно-грецькими. І все ж переважає в Ірмологіонах мова слов'янська. До грецького репертуару належать: Трисвяте, Херувимські пісні, Достойно єсть. Двомовними можна назвати "причастні", - під нотами підписаний і грецький, і слов'янський текст.

Особливу цікавість викликають піснеспіви з позначенням "Скитський напів". Тексти цього напіву переважно з Літургії. Найпоширенішим є "Достойно єсть"(зі слов'янською підтекстовкою), і той сам спів з грецьким текстом - Аксіон естин; у поодиноких випадках "Іже Херувими", "Милость мира", задостойник "О Тебі радується". І тільки один раз серед Скитських напівів зустрічаємо нелітургійний жанр - "Благословен єси Господи"- на полієлеї.

У Манявських Ірмолоях на особливу увагу заслуговує репертуар грецького та волоського напівів