Сторінка
2
Привертає увагу й 95-річний цикл, тут маємо 95 = 19 × 5. Його використовували у IV-V стт. александрійські єпископи для обчислення дат Пасхи. Конкретно, патріарх Кирил за його допомогою обчислив Пасху з 437 до 531 pp. Діонисій Малий на підставі цих даних взявся укладати нову таблицю дат Пасхи на 532-627 pp. (і саме тоді ввів літочислення «від втілення Господа», тобто від Благовіщення).
Чим цікавим є цей 95-річний проміжок з точки зору «пасхальної арифметики»? В юліанському календарі 95x365,25 = 34 698,75 доби, 1175 синодичних місяців = 34 698,443 доби, а це майже точно кратне 7-денному тижневі, оскільки 4957x7 = 34 699 діб.
Тому через 95 років Пасха у трьох із кожних чотирьох послідовно взятих років повторюється, а для четвертого вона зсувається на одне число вперед або (що значно рідше) – на шість діб назад.
Ознайомившись із таблицею Додатку VI, виявляємо, що Пасха три і навіть чотири рази повторюється через 11 років. «Тут все ясно»: адже 11 років юліанського календаря – це 4 017,75 діб, а це – 136,0538 лунацій, а 4 018 діб = 574 тижні. За один цикл «є недостача» усього лише 0,25 доби, але за чотири 11-річки набігає якраз ціла доба, тому більше, ніж чотири рази повторення Пасхи через 11 років бути не може.
Як було зазначено вище, розбіжність у тривалості тропічного і юліанського календарного років привела до використання “час від часу” – як пасхальної – не першу, “астрономічно весняну” повню, а наступну. Поглянемо тепер, до чого призводить використання “таблиці весняних повней у 19-річному циклі ”, які було складено (виправлено) 1300 років тому. Адже метонів цикл є неточним! В юліанському календарі реальні фази Місяця за кожні 310 років зсуваються на одну добу назад (від 10 числа місяця до 9 і т.д.) Сьогодні ж ця різниця складає вже 4-5 діб. І обчислювач, скажімо, вважає, що повня випала на вівторок і Пасха буде «в першу неділю після неї». Насправді повня настала на 4 дні швидше у п’ятницю попереднього тижня. То ж Пасха буде аж через 9 днів після реальної астрономічної повні, коли вранці на небі видно вузький серп Місяця. Лише коли ота «теоретична» повня випадає на п’ятницю, суботу, неділю, тоді фактична – на понеділок, вівторок, середу і Пасха святкується в першу неділю і тоді вже (у певні роки, див. нижче) разом з католиками (див. рис. 10).
П’ять разів за кожні 19 років православна Пасха святкується після другої весняної повні, але й тоді, найчастіше 2-3 рази, а в проміжку 1941-1959 pp. навіть усі п’ять разів, – в другу неділю після неї. Буває, однак, і протилежне. Так, у 19-річному циклі 1865-1883 pp. п’ять разів православна Пасха випадала на першу неділю після другої весняної повні.
Якраз тут доцільно конкретизувати відповіді на такі питання:
1. Чому в одні роки православні і католики святкують Пасху разом, в деякі інші - православні тижнем пізніше?
Справді, у XXI ст. це було/буде «разом» у 2001, 2004, 2007, 2010, 2011, 2014, 2017 pp., православні тижнем пізніше – у 2003, 2006, 2009, 2012, 2015, 2018 pp. і т.д. (див. табл. Дод. VI). Для пояснення цієї ситуації пригадаємо собі: у наш час реальна астрономічна повня настає в середньому на чотири доби швидше, ніж «таблична» повня православної Пасхалії. І тут є два варіанти (рис. 10).
1. Реальна повня у неділю-вівторок, відповідно таблична у четвер-суботу. Але в обох випадках неділя та ж. На неї і випадає як православна, так і католицька Пасха.
2. Реальна повня у середу-суботу, відповідно таблична (православної Пасхалії) в неділю-середу наступного тижня. Тож католики святкують Пасху в першу, православні – в неділю наступну, тижнем пізніше.
2. Наведені тільки що два ряди чисел не охоплюють усіх років, то якою ж буде ситуація у 2005, 2008, 2013, 2016 і в подальших таких же роках?
Спочатку – про межі, в яких можлива Пасха. У православних і в католиків вони однакові – «від 22 березня до 25 квітня». Але «православне» 22 березня - це 4 квітня григоріанського календаря (н. ст.), відповідно 25 квітня – це 8 травня н. ст. Отже, числа місяця, спільні для обох Пасхалій, є лише у квітні н. ст. з 4.04. (нижня межа православної Пасхалії) до 25 квітня (верхня межа католицької Пасхалії). Саме у цьому проміжку днів реалізується оте «Пасха співпадає» або «православна тижнем пізніше», залежно від дня тижня, на який випаде повня.
3. Чому дата Пасхи коливається в межах 35 діб, а не одного місяця, тобто 30 діб?
Найбільш рання дата християнської Пасхи – 22 березня. Цей випадок реалізується, якщо повня настала 21-го березня в суботу. її ж верхню дату встановлюємо, знаючи «арифметику» 19-річного місячного циклу, а вона така. Днів у повному місяці – 30, ті ж самі фази Місяця (нас цікавлять повні) припадають на ті ж дати місяців через кожні 19 років. А це свідчить, що повня «не прогулюється» по всіх числах місяця, а випадає лише на 19 з них. «Таблична повня» настає 22 і 21 березня, але «ніколи» 20, лише 19 (див. табл. 1). Та ця повня не є весняною. Наступна через 30 діб – 18 квітня. І якщо це неділя, то Пасха «автоматично», «щоб не святкувати разом з євреями», переноситься на неділю наступну, а це – 25 квітня.
Література:
1. Климишин І.А. Календар і хронологія. – Івано-Франківськ, Гостинець, 2002.
2. Климишин І.А. Основи пасхалії. – Івано-Франківськ, Нова зоря, 2005.
3. Климишин И.А. Календарь и хронология. – М., Наука, 1990.
4. Селешников С.И. История календаря и хронология. – М., Наука, 1977.
5. Wierzbowski T. Wademecum.– Lwów, Warszawa. 1926.
1 2