Сторінка
2

Дисонанси сонячного і місячного циклів

Існує твердження, нібито «введений папою календар . мав на меті підкорення латинському Риму усього православного Сходу». Однак, правди тут – ні на гріш. По-перше, календар – чи не найконсервативніший елемент культури. Тож «добиватися підкорення» було б незрівняно легше, використовуючи аргумент «ось і календар у нас такий же, як і ваш», але аж ніяк не «переходьте до нас, у нас календар кращий» .

По-друге, ці автори замовчують те, що негаразди з юліанським календарем і, зокрема, з пасхалією зауважили ще у Візантії десь на початку XI ст. Тоді і там звучали слова про недосконалість згаданого календаря, з’явилися навіть думки про повернення до призабутого місячно-сонячного календаря! Західна Церква обговорювала проблему реформи календаря на трьох соборах, отже, ця реформа – не «видумка якогось одного папи». І – чому це сучасні критики григоріанського календаря обходять мовчанкою згадані вище насмішки типу «вам вже давно треба постити, а ви все ще їсте м’ясо»?!

Реформа календаря була необхідною. І що б хто не говорив, григоріанський календар є «цілком задовільним компромісом між необхідною точністю і вкрай бажаною простотою» (Г.Мойєр, США).

Не можна, однак, не згадати, що упродовж останніх 150 років безперервно точилися розмови про ще одну реформу. При цьому мають на увазі не зміну типу календаря і не введення нового способу обчислення високосних років. Йдеться лише про перегрупування днів у році, щоб вирівняти довжину місяців, кварталів, півріч, ввести також порядок лічби днів при якому новий рік починався б в один і той же день (наприклад, у неділю).

У спеціальних комітетах спочатку при Лізі Націй, згодом Організації Об’єднаних Націй було розглянуто декілька сотень проектів. Усі вони мали один і той же “убивчий” недолік: в них дні тижня закріплюються за конкретними числами місяців. Тобто – один день у році мав би залишатись без назви (бо 365 = 7 × 52 + 1), у високосному ж році їх два. А це означає, що із запровадженням такого календаря неперервної зміни днів тижня при переході від одного року до іншого не було б! Цим якраз стурбовані представники багатьох релігій. Бо, скажімо, хоча магометани святкують п’ятницю іудаїсти – суботу, а християни – неділю, в усіх є певні цикли свят і постів, тісно пов’язаних з днями тижня, з їх неперервним обліком “на грані” двох років, при переході від одного року до наступного.

Тому-то в останні роки на рівні ООН проблему реформи календаря визнано неактуальною, і тому нових варіантів календаря взагалі не приймають до розгляду.

Література:

1. Климишин І.А. Календар і хронологія. – Івано-Франківськ, Гостинець, 2002.

2. Климишин І.А. Основи пасхалії. – Івано-Франківськ, Нова зоря, 2005.

3. Климишин И.А. Календарь и хронология. – М., Наука, 1990.

4. Селешников С.И. История календаря и хронология. – М., Наука, 1977.

5. Wierzbowski T. Wademecum.– Lwów, Warszawa. 1926.