Сторінка
10
Акцизний збір є видом специфічних акцизів, що встановлюються за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою. Схематично акцизний збір може бути подано у такому вигляді (схема 31).
Схема 31
Структурно-логічна схема акцизного збору
Платниками акцизного збору є національні виробники підакцизних товарів та суб’єкти, що імпортують чи реалізують ці товари.
Об’єктом оподаткування є оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних — їх митна вартість.
Ставки акцизного збору встановлюються у процентах та твердих розмірах. Процентні ставки застосовуються відносно до обсягу реалізації в цінах, що включають цей податок (умовно процентна ставка акцизного збору може бути зіставлена зі ставкою 16,667% ПДВ). Включення акцизного збору у відпускні ціни товарів (ВЦ) проводиться за такою формулою (А — ставка акцизного збору): ВЦ = (С + П) : (100 — А) 100. Тверді ставки встановлені в євро на одиницю товару чи певну величину його виміру.
Обчислення і сплата акцизного збору проводиться двома методами. Для вино-горілчаних і тютюнових виробів установлено стягнення податку за допомогою спеціальних акцизних марок. Для решти товарів обчислення проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць).
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Воно характеризується схемою 32.
Схема 32
Структурно-логічна схема мита
|
Платниками мита є декларанти товарів, які переміщуються через кордон.
Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів, або їх кількісна оцінка, що залежить від виду встановлених ставок.
Ставки мита встановлюються:
— у процентах до митної вартості;
— у грошовому вимірі в євро на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.
Процентні ставки мита встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні. Їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.
Порядок обчислення та сплати. Обчислення мита проводиться за встановленими ставками за товарними групами. Сплата проводиться декларантом і є підставою для випуску товарів з митниці.
Платежі за ресурси та інші надходження
До складу платежів за ресурси належать:
— збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід);
— збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду);
— плата за користування надрами (за видобування корисних копалин).
Направлення платежів за ресурси до бюджету визначається державною власністю на вказані ресурси.
Лісовий дохід справляється до бюджету за такі види спеціального використання лісових ресурсів:
— заготівля деревини;
— заготівля живиці;
— заготівля другорядних лісових матеріалів;
— побічні лісові користування.
Основною формою є плата за заготівлю деревини, механізм сплати якої наведено на схемі 33.
Платниками тут є юридичні й фізичні особи, які заготовляють деревину.
Об’єктом плати є обсяг заготовленої щільної деревини в м3.
Ставки встановлені у вигляді такси плати в грошовому виразі з 1 м3.
Порядок обчислення і сплати. Відпуск деревини проводиться на підставі лісорубного квитка чи ордера (на разовий відпуск), у якому подається розрахунок плати. Лісозаготівельні організації сплачують нараховану суму плати 8 разів на рік. Колективні й приватні підприємства та громадяни сплачують плату при отриманні лісорубного ордера.
Схема 33
|
Плата за заготівлю живиці обчислюється аналогічно за встановленими ставками.
Плата за другорядні лісові користування охоплює плату за заготівлю пнів, кори, деревної зелені тощо. Плата за побічні лісові користування сплачується при випасанні худоби, розміщенні пасік, заготівлі сіна та ін.
Плата за воду встановлена за:
— забір і використання водних ресурсів суб’єктами підприємницької діяльності;
— за користування водами для потреб гідроенергетики;
— за використання водних артерій водним транспортом.
Основною формою є плата за забір і використання води, яка сплачується у такому порядку (схема 34).
Для користувачів водними ресурсами встановлюються ліміти на поставку води. У межах ліміту плата вноситься за встановленими тарифами з 1 м3, а за понадлімітний обсяг використаної води — у п’ятикратному розмірі.
За користування водами для потреб гідроенергетики тарифи встановлюються за 100 м3 без лімітування водокористування. Для водного транспорту за користування водними ресурсами тарифи встановлено за одну тонно-добу (вантажні судна) чи одне місце-добу (пасажирські судна).
Плата за воду сплачується щоквартально (підприємства водного транспорту сплачують починаючи з першого півріччя).
Схема 34
|
Плата за користування надрами сплачується при видобуванні корисних копалин.
Платниками є видобувачі корисних копалин (нафти, природного газу, кам’яного і бурого вугілля, залізної руди, кухонної кам’яної солі та ін.).
Об’єкт оподаткування — це обсяг погашених в надрах запасів, який включає обсяг видобутих корисних копалин та обсяг їх фактичних втрат у надрах.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Міністерство фінансів України і бюджет
Функції фінансів
Сутність оподаткування підприємств і податкова система
Власні джерела формування оборотних коштів
Необхідність фінансів, їх сутність та зміст. Фінансовий контроль, його суть, завдання, принципи. Бюджетний процес: порядок складання, розгляд та затвердження бюджету