Сторінка
2

Спроби введення суб'єктивно-психічного моменту як предмета рефлексологічного дослідження: еклектизм та синтез

Перед сучасною російською наукою, наголошує Лурія, без сумніву, стоїть завдання врахувати досягнення новітніх західних течій і, уникнувши їхніх помилок, побудувати свій досить міцний напрям психологічної думки, що виходить із об'єктивного й динамічного підходу до явищ людської по­ведінки.

Лурія сподівається, що біхевіоризм стане основою матеріалізму радянської психології, а з гештальтпсихології до неї увійде діалектика. Не добачав­ся той факт, що біхевіоризм має стосунок головним чином до позитивізму, а гештальтпсихологія — до апріоризму.

Одним із синтетичних напрямів був також ейдетизм, питання якого виз­навалися такими, що вимагали методологічного й філософського обґрунтування, встановлення певного зв'язку “з об'єктивним напрямом у науці про дитину з рефлексологічним підходом до дитини".

Ейдетизм — психічне явище, подібне до яскравої образної пам'яті, але відрізняється від неї тим, що людина-ейдетик не відтворює образи в своїй уяві, а продовжує після сприймання бачити їх з надзвичайною деталізацією і точністю. Найчастіше це явище трапляється в дитячому віці. Ейдетизм досліджувався Урбанчичем, Йєншемта ін. Представники цього напряму намагалися створити апріористичну теорію пізнання, за якою первинні недиференційовані образи споглядання згодом розчленовуються на відчуття і сприймання та рішення. Йєнш, розвиваючи теорію типологічних відмінностей між людьми, твердив, ніби нецивілізованим народам властива стадія недиференційованого ейдетизму.

Ще один синтетичний напрям — реактологічна течія у психології, яка, не покидаючи меж еклектики, зробила вихід у бік не тільки формального визнання, а й дослідження суб'єктивних фактів психічної діяльності.

Література.

1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.

2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.

3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.

4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.

5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.

6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.

7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.

8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.

9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.

10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.

11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.

12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.

13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.