Сторінка
3

Смисл життя у його всеосяжній повноті. Підхід до єдності універсального та унікального. С. Л. Франк (1877—1950)

Пафос свого трактату Франк підсумовує в таких словах: "Зовнішнє, мирське діяння, будучи похідним від основного, духовного роблення . має стояти в нашому загальному духовному житті на належному місці, щоб не було порушення нормальної духовної рівноваги. Сили духу, скріплені й го­довані зсередини, мають вільно виливатися назовні, адже віра без справ — мертва, світло, що йде із глибини, має освітлювати темряву зовні. Та сили духу не повинні іти в найми і полон до безсмисленних сил світу, і темрява не повинна заглушувати вічного Світла".

Канон психічного життя має охоплювати всі його прояви, вказуючи на критерії істинності для цих проявів. Потрібно було 100 років самозабуття — все XX століття, аби, зрештою, зрозуміти, що психологія вивчала засоби життя, а не саме життя, його дійсну ціль.

Проте не слід думати, що скрупульозне вивчення засобів життя вже здійснене. Основна робота ще попереду. В кращому разі можна сказати, що це був фундамент психології, занурений глибоко в землю. Але залишилася нездійсненою головна мета — збагнути саму надземну архітектуру людської психіки. Для такої справи нинішня світова ситуація та ситуація індивіда не є вельми сприятливими. Чи поверне психологія XXI століття до істинних джерел людського життя, чи вона й далі вигадуватиме нові аспекти бачен­ня, щоб виразити смисл буття людини?

Література.

1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.

2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.

3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.

4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.

5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.

6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.

7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.

8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.

9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.

10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.

11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.

12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.

13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.