Сторінка
4

Соцiалiзм дитини за межами сiм'ї

коробки спалених цигарок, фанатичне галасування на стадiонах, бiйки,

пиятство, наркотики. Активнiсть третiх - розбiй, крадiжки,

гвалтавання. Дзеркально вiдбивається свiт дорослих у поведiнцi дiтей,

модифiкуючись лише у часi.

Одна з таких модифiкацiй - криза вiри i сприяння демократiї як

вседозволеностi. Демократiя Украiни молода, механiзми її дiї ще

невiдпрацьованi, вони лише формуються. Вiдсутнi також i належний

рiвень загальної культури, i терпимiсть до супротивних позицiй,

думок, поглядiв, не має досвiду жити без конфонтацiї з їх носiями.

Вiдсутнiсть стабiльного порядку провокує вседозволенiсть. Хвиля

пiдлiткової агресивностi прокотилася мiстами країни i вилилася у так

званий “казанський феномен”, коли неповнолiтнi зав'язували масовi

вуличнi бiйки мiсяцями тримали мiстот в напрузi.

Демократiя справила i позитивний вплив на неповнолiтнiх. Вона

активiзувала їх, виявила риси, факти, якi ранiше були приглушеними.

Наприклад, прагнення до незалежностi, природнiсть поведiнки,

неприйняття формалiзму, казенщини у ставленi до людей, повалення

сумнiвних авторитетiв, спроби вiдкритої критики батькiв i вчителiв,

взагалi дорослих.

Криза вiри - наслiдок переоцiнки цiнностей, що проходить у

суспiльствi. ¤ї витоки - у розвiнчанi iдеалiв, за якими виховувалися

попереднi поколiння.

Комунiстичний iдеал, який мiг бути лише безмежно вiддаленою

перспективою, тлумачився як реальна мета, якої мала досягти якась

мiфiчна “ нова людина”. Тому завдання формування такої людини -

“борця за свiтле майбутнє” ставилося перед усiєю системою суспiльного

виховання.

Але виявилося, що мiж таким “iдеалом” i реальнiстю велика

дистанцiя. Нинi, за умов полiтичного плюралiзму, ситуацiя

моноiдеологiї змiнюється у нас ситуацаєю полiiдеологiї, що i

приводить до утворення нових iдеалiв.

Рiзноголосся iдеологiї виявляє себе, зокрема, у пiдходах оцiнки

нашого минулого. Однi вдаються до “перемивання кiсток”, iншi бачать у

ньому лише злочини i трагедiї, третi пересмикують факти, четвертi

прагнуть повнiстю перефарбувати iсторiю.

Така ж неоднозначнiсть й у соцiально - полiтичних орiєнтацiях на

майбутнє. Ось, наприклад, результати опитування 958 старшокласникiв i

учнiв СПТУ чотирьох мiст України (Києва, Луганська, Миколаєва, Iвано

- Франкiвська), здiйсненого науково - дослiдним центром проблем

молодi ЦК МДС за проектом “Ми i свiт полiтики” у груднi 1998 року.

Вивчалося, зокрема ставлення респондентiв до суспiльних iдей.

Виявилося, що симпатiї двох третин опитаних (прив'язанi), причому

приблизно рiвною мiрою, до iдеалiв гуманного, демократичного

соцiалiзму i демократичного капiталiзму. Iншi ж iдеали не мають

достатньої притягальної сили, на них орiєнтується лише 2 - 7% опитаних.

Слiдуючим соцiальним орiєнтиром молодi є субкультура, яка привертає

до себе значну увагу преси, радiо, телебачення.

Молодi (особливо пiдлiткового та юнацького вiку) притаманна своя

культура. Отже, йдеться про часткове явище, носiєм якого є пiдлiтковi

та юнацькi об'єднання, групи з рiзною соцiальною спрямованiстю,

набором спiльних цiнностей, стилем дозвiлля тощо. Через субкультуру

може виявлятися активнiсть чи пасивнiсть, соцiальна iнiцiативнiсть чи

байдужiсть, протест чи схвалення пiдлiткiв.

Де в кого субкультура молодi викликає непорозумiння, а також

звинувачення у наслiдуваннi Закону.

А соцiологiчнi дослiдження показують, що молодiжна субкультура

закономiрно виникає за певних умов. Нинi це явище так чи iнакше

притаманне всiм iндусрiально розвинутим країнам. Отже, йдеться про

механiчне наслiдування нашими неповнолiтнiми закордонних зразкiв, а

про закономiрнiсть.

Звичайно, молодiжна субкультура складне явище. Вона є продуктом

змiн, у рiзних сферах суспiльства, у взаєминах мiж поколiннями.

Дослiдження показують, що глибина цiнносної свiдомостi пiдлiткiв

формуються пiд переживаючим впливом соцiального макросередовищем.

Економiка, мораль, iдеологiя, полiтка - це макросвiт, який, i

визначає структуру свiдомостi. Зокрема, хiба не економiка, яка не

здатна пiдняти народне господарство, вина в тому, що на вершинi

цiннiсної пiрамiди у свiдомостi неповнолiтнiх стоїть не духовнi, а

моральнi потреби.

Що ж до задоволення духовних потреб, то воно пов'язане з вiльним

часом. Оскiльки вони в основному вчаться, то вiльного часу у робочий

день у них не багато - 3 - 3,5 години. Його значно бiльше у вихiднi

та святковi днi. Як вiн витрачається? Не менш нiж 70% його у

старшокласникiв “з'їдає” телевiзор, 30% - прослуховування записiв,

читання художньої лiтератури, вiдвiдування занять у спортивних

секцiях, шкiльних факультетiв. Що правда, є певнi вiдмiнностi. Так,

дiвчата бiльше читають i сидять бiля телевiзора, частiше здiйснюють

прогулянки, ходять у кафе та бiльше спiлкуються з друзями. Хлопцi

частiше вiдвiдують гуртки, спортивнi секцiї, факультативи, бiльше

захоплюються музикою.

Отже, яким є свiт сучасного пiдлiтка? Складним, суперечливим i

нестiйким. Неповнолiтнiй хоче дiяти, прагне до самостiйностi, шукає

можливiсть самоутвердитись. Однак справжнього дiла йому не вистачає.

Разом з тим вiн живе у свiтi майбутнє якого для нього не виразне - i

з погляду iдеалiв, i з погляду реалiй. Нарештi, багато що у своєму