Сторінка
2
Примітка: Х - середнє значення розподілу по шкалі.
S - стандартне відхилення розподілу показників по шкалі.
Аналіз крайніх типів подружньої дезадаптації у чоловіків і жінок дозволяє виділити третю форму реагування на подружню кризу. Видно, що високі показники виявляються по трьох шкалах: неконструктивні установки на шлюб (НУ), соматизація тривоги (СТ), і фіксація на психотравмі (Ф). Таким чином, при вкрай напружених конфліктах протективні і дефензивні, а також емоційні реакції (депресія і гнівна агресія) мають низькі показники. Це означає, що психологічні захисти, пов’язані з збереженням шлюбу, стають неактуальними. Але це не означає, що психологічні захисти взагалі не функціонують. В даному випадку психологічні захисти мають іншу мішень - психічне здоров’я, а не подружню адаптацію. Людина не може “тримати” високонапружені негативні емоції (депресію і гнівну агресію) без загрози для всього психічного апарату. Тому в даному випадку прослідковуються наступні типи захистів: соматизація тривоги і заперечення негативного емоційного досвіду. Заперечення проявляється в зниженні показників по шкалах, які відображають вираженісь емоцій - депресії і агресії. Особливо хочеться підкреслити, що у використовуваному опитувальнику шкалу агресії складають саме “гаряча”, або гнівна агресія, а не “холодна”, інструментальна агресія. Тому практично шкала агресії тотожна шкалі гніву. Заперечення цих емоцій і їх соматизація свідчать про синергізм двох механізмів психологічного захисту - запереченні кризового досвіду і соматизація тривоги. Мішенню цих механізмів є психічна адаптація, збереження психологічного здоров’я. Разом з тим, загальний профіль по шкалах методики “Реакції подружжя на конфлікт” є суперечливим - з одного боку, високі показники по неконструктивних установках на шлюб і фіксація на цьому травмуючому досвіді, а з іншого - заперечення негативного досвіду і негативних переживань на рівні емоцій.
Отже, нами виявлена ще одна форма реагування на подружню кризу - трансформація направлення функціонування механізмів захисту. Якщо на першому етапі - мішенню захисних процесів є саме подружжя, то потім психологічний захист орієнтований на саму людину, його психічне здоров’я. Сама ж структура є внутрішньо конфліктною і логічно суперечливою: “В мене поганий шлюб, але це мене не хвилює - все одно розлучусь”. Така логічно суперечлива ситуація - специфічна риса захисних механізмів. М.Кофта [4, С.70] пропонує наступний перелік диференціально-діагностичних критеріїв психологічного захисту: ригідність, неадекватність ситуації, спотворення реальності і т.п. По Р.А.Зачепицькому [1, С.23], механізми захисту характеризуються ілюзорністю і пасивністю. Таким чином, ситуація що виникла на третій лінії реагування на подружню кризу, повністю описується в категоріях психологічних захистів.
Ми розглянули такі форми реагування на подружню кризу (хронічний конфлікт), які вписуються в категорію захисних. Це не просто окремі форми реагування. По всій видимості, вони складають деякий континуум від перших реакцій на кризову ситуацію до повного неприйняття свого партнера. Разом з тим, ряд подружніх пар виявили інший профіль по методиці “Реакції подружжя на конфлікт”. Ці подружжя склали 32% розподілу подружньої адаптації, але з правого краю (найбільш адаптовані і бажаючі зберегти шлюб). В таблиці 2 представлені значення шкальних показників цієї групи осіб.
Таблиця 2.
Вираженість показників по окремих шкалах опитувальника “Реакції подружжя на конфлікт” в осіб відносно адаптованих і бажаючих зберегти шлюб.
Стать | НУ | Д | ПМ | ДМ | А | СТ | Ф | |||||||
X | S | X | S | X | S | X | S | X | S | X | S | X | S | |
Чол. | 42,1 | 4,14 | 78,2 | 6,44 | 79,1 | 6,35 | 77,4 | 5,3 | 73,9 | 7,25 | 36,3 | 5,43 | 41,1 | 5,7 |
Жін. | 41,5 | 5,12 | 82,4 | 5,33 | 82,4 | 6,13 | 73,2 | 5,41 | 71,1 | 6,33 | 45,2 | 6,41 | 39,3 | 6,4 |
Інші реферати на тему «Психологія»:
Психологія у власних межах. Роль суб'єктивності у провідній діяльності. Г. С. Костюк (1899 — 1982)
Психологія "другої та першої статі". Моє буття у зв'язку з буттям іншого. С. де Бовуар (1908 —1986)
Проблеми сімейного розлучення
Трансакційний аналіз. Е. Берн, Т. Харріс
Розвиток дитини засобами мистецтва