Сторінка
2

Ідеологія і роль політичної ідеології в суспільстві

Рівні функціон.

1. теор- концептуал. на якому форм осн. полож., суп-кол. цінності і цілі певного класу нації, де-ви.

2. програмно-пол. Ідеї, принц. переводяться у програми, гасла, вимог . самі ці вимоги форм. управл. ріш. і. викор. партіями і гром. об’єднаннями для мобілізації мас.

3. актуалізований практичне засвоєння на-ням певної І.

І. завжди намаг об’єдн. лю. на основі певної ідеї, здатність об’єдн. насел. зележить наскільки ідеї близькі до реал. ж.і. невід’єм. частина ж. су-ва, компон пол. си-ми. Неідеол. пол. беззброй на пол., бо здобуття вл. і провед. певних пол. курсів відбув. за допомоги І.

П.І. є підвидом І. і визнач. як набір ідей і перекон., які ха-ють ставлення лю. до пол. ін-тів .

Роз’яснює су-ву те, що є для них цінним, а з чим боротися і що змінити, пов’яз. з пол. повед. і ді-стю.

Розгляд осн. Пробл.

- місце і значення гр.-на в су-вом;

- нац. інтерес;

- віднош між гр.-ном і су-вом;

- ха-є пол. вл.;

- дає оцінку суб. пол;

- ха-є суть де-ви і її ф-ції;

- розгул. функт. ек.си-ми.

Тому п.І. – це певні цілі, яких мають домагатись пол. суб., прагнучи зберегти чи змінити існуючий стан речей.

П.І. завжди, втіл. у відпов. суп-пол. доктр., які визнач. як ідейні основи платформ пол. п. і рухів. В суп-пол. доктр. відображу. інтер. пар. рухів і їхнє бачення держ. устрою.

Метою їх є ® ідеал в ін струм. пол.

Вони захищ. діяльн. певних п., визнач. пол. курс су-ва і його розв. Саме пол. докт. вплив на повед. виборців і оцінюють їх інтер. Від якості їх залеж. рівень пол. в де-ві. в рамках однієї І. може бути декілька доктрин, які накреслюють свої методи досягн. цілей.

2. П.І. скл. З Челем:

1. заг. переконання, які окреслюють сприйнятливі в межах певної І. ціннос., які є гол. при оцінці суп-пол. явищ.

2. заг. уявл. про світ, закони і принц., що діють у ньому. такі заг. уявл. лягають в осн. суб’єкт. пол.

3. сукуп. суджень, які окресл. умови реал. прийнятих пол. цінностей.

4. конкр. програми пол. діяльн. і пол. гасел. Вони прис. у > І., хоча в деяких може бути відсутній один з елем. П.І. зверт. до таких цінностей, як своб., рівність і справедл. Якби вони були узгодж. у су-ві то існ. б лише 1 ідеал, але це неможливо, бо інтер. лю. різні.

Типи Пол. І.

Залежно від си-ми ц., яка панує в су-ві виділ. такі типи пол. І.

- консервативні – зах і вдоскон. існуючі ек., пол., соц, дух. си-му су-ва їх назив. ще захищаючі.

- революційні (радикальні) - і. запер. існ. ек., соц., дух., пол. си-му і вимог їх радик. зміни.

- реформіські і. мають озн. двох попер н-у: комуніст і. розцінює напередодні жр була радик. револ. а вже 30-х р. перетвор. на консервативну. в ін. кр. комун. і. боролися з існ. режимом і була револ.

Засобами для досягнення мети викор.

- переконання

- револц. (примус)

- реформ. (ф-ція)

Якщо ПІ ставить за мету модернізацію су-во, то вона буде викор. засіб ф-ції, щоб ств. відпов. пол. ін-ти. переконання викор. також при модер. су-ва у формі пропаганди, якщо І. пропагує корінні зміни в су-ві і хоче змінити існ. лад – викор. форму примусу.

Б-и п.І. викор. ці 3 засоби завжди Револ. Ідеології викор. примус такі як комун., нац-соц., фаш.

Ліберальна І. утрим. від застос. примусу. Примус Л. викор. у випадках передбач з.

Класиф. І. залежно від особи си-ми цінностей, які спов. Їх прих:

- лібералізм

- консерватизм

- соц.

- анархізм

- націоналізм

- расизм

- соц.-дем.

- комунізм

- анархо-синдекалізм

- корпоративізм

- сталінізм

- фашизм

- нац.-соц.

- євро комунізм

- голізм

- маоїзм.

Всі ці І. для спрощення поділ. На праві і ліві.

Оск. пол. І. обгрунт. претензії своєї групи осіб на вл. І служить підкор. сусп думки меті виділяють І. за двома критеріями.

- за пропонованою моделлю трансофор. Су-ва:

· ліві

· праві

· центриські

- за ставл. До прогресу суп.

· Радикальні (глибокі перетворення)

· Консервативня (збереж існ. пол. ладу)

Праві І. вбачають можлив. прогресу в су-ві на осн. конкур. в ринк. відн. І прив. власн., такі І. належ. до правих.

Ліві І. – за радик. перетв. су-ва в ім’я досяг. рівності, справ, ств. сприяти. соц. умов для індив.

Бувають Л. ультраправі – ліві між якими знах. центристи.

За змістом і спрямованістю гол. Ідей і цін. І. бувають:

- прогресивні

- реакційні

- демократичні

- тоталітарні

- релігійні

- світські

За методом їх обгрунт:

- раціональні

- ірраціональні

За об’єктом впливу та межами :

- універсальні

- партикулярні (часткові)

Універ І. є христ., гуманізм, партикул. – расизм, комунізм (зверт. до пролетаріату).

Кожна з І. може бути наз: прогрес., дем., раціонал., універ.

І. фашизму є реакц., тотал., іррац. Партикулярною.

Іст. І. які поєд. В собі взаємо протилежні ха-ри Ідею гуманізму свекор. для демагогії. Якщо І. спир. На зм. І відпов. Жит. Реалізм, то вона може відігр. конструкт., перетвор. Роль Б-я одержавлення І., є антидерж. і антидемокр.

2. Функції ідеології.

- спонукання суб. пол. ж. та ді-сті

- інтеграція

- легітимності

- виправдовування існ. ладу або його критика

- критицизм

- сприяння суп. змінам, або стаб. режиму.

- спілкування

- емоційне відстоювання групових інтересів

- охолод. суп. свід.

- заволав. суп. думки з приводу пол. розв.

- впровадж. в свід. власт. оцінок минулого, сьогодення, майбутнього.

П.І. яка відстоюв си-му ц.і окресл. завд. спонукає пол. суб. до узгодж. ді-сті, це стос. цілих націй, іноді предст. певних пол., гром., ф-цій, суп. груп індив.