Сторінка
3

Насильство як соціальна деструкція і загроза національній безпеці суспільства

· максимально повне висвітлення втрат ресурсів унаслідок насильницьких дій соціальних інститутів;

· визначення хибних цілей розвитку суспільства;

· визначення неоптимальних моделей організації його ресурсів;

· висвітлення негармонійних елементів архітектоніки людського розуму як першопричини насильства.

Підбиваючи підсумки, можна зазначити, що насильство є наслідком порушення збалансованості в суспільстві, що виражено в деструктивних діях соціальних інститутів, має різноманітні форми і може охоплювати окремі особистості, суспільство і державу, являючи собою загрозу національній безпеці.

Тому потрібне глибоко обгрунтоване визначення пріоритетів політики національної безпеки, що має позначитися на організації національних ресурсів, модернізації державних інститутів для створення сильного суспільства, здатного адекватно реагувати на виклики і загрози. Політику неможливо здійснювати без використання сили як утворюючої дії. Прогресивність політики визначають суспільно корисні цілі, які вона переслідує, і рівень оптимальності моделей організації ресурсів для їх досягнення.

Джерела

1. Ильин В. В. Политическая антропология. — М.: Изд.-во МГУ, 1995. — 254 с.

2. Шестаков В. Террор — мировая война. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003.— 320 с.

3. Вебер, Макс. Політичні спільноти і господарство / Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Пер. з нім. О.Погорілий. — К.: Основи, 1998. — С. 87—103.

4. Шаблінський І. І. «Агресія» і «насильство» — поняття не тотожні // Політичний менеджмент. — 2004. — № 5 (8). — С. 82—91.

5. Бабієва А. Політичне насилля: теоретичний аспект // Політичний менеджмент. — 2005. — № 5 (14). — С. 161-168.

6. Шаблінський І. І. Розуміння сили // Політичний менеджмент. — 2003. — № 1 (1). — С. 120—127.

7. Клонингер С. Теории личности: познание человека. 3-е изд. — СПб.: Питер, 2003. — 720 с.

8. Диалектика процесса познания / Под ред. М.Н.Алексеева, А.М.Коршунова. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. — 367 с.

9. Кант Іммануїл. Критика чистого розуму. — Симферополь: «Реноме», 2003. — 464 с.

10. Рассел, Бертран. Человеческое познание: Его сфера и границы: Пер. с англ. — К.: Ника-Центр, 2001. — 560 с.

11. Гумилёв Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2005. — 548 с.

12. Сорокин П. А. Общая социология / Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю. Согомонов: Пер. с англ. — М.: Политиздат, 1992. — С. 25—220.

13. О’Коннор Джозеф, Мак-Дермотт Ян. Искусство системного мышления. Творческий подход к решению проблем и его основные стратегии. Пер. с англ. — К: «София», 2001. — 304 с.

14. Уилсон, Роберт А. Психология эволюции. Перевод с англ. — К.: «Janus books», 1998, СПб.: «Экслибрис», 2002. — 304 с.

15. Антипенко Л. Г. Параллельным курсом: «черные технологии» терроризма и «черные технологии» в формировании исторического сознания / Терроризм — угроза человечеству в ХХI веке. — М.: Институт востоковедения РАН, Издательство «Крафт+», 2003.