Сторінка
7

Особливості організації і функціонування підприємств різних форм власності

До того ж відкриваються можливості загальної пере­підготовки і пошуку необхідних (залежно від спеціалізації) досвідчених і кваліфікованих робітників. Зменшується ризик від переміщення робітників з інших підприємств у рамках одного кластера, а також знижуються витрати на перенавчання.

Таким чином, учасники кластерів одержують численні переваги саме від об'єднання і співробітництва, не втрачаючи при цьому своєї самостійності. Додатково вони здобувають конкурентні переваги внаслідок розглянутих вище важливих аспектів колектив­ної діяльності.

По-перше, існування і створення в рамках кластерів нових підприємств-постачальників забезпечує доступ підприємств до сировини, матеріалів, оснащення, запасних частин тощо. Підприємства мають можливість наймати робочу силу з необ­хідною кваліфікацією, професійними знаннями і навичками. Кластери можуть залучати до співробітництва оптових продавців, а також одержувати спеціалізовані види послуг з питань техніки, технології, фінансів і бухгалтерського обліку, користування мережею Internet.

По-друге, підприємства одержують користь від свідомої загальної діяльності і взаємного збагачення ідеями, знаннями та досвідом. Створюються галузеві асоціації, які представляють інтереси всіх підприємств, що входять у кластери. Спеціалізація і більш ефективний поділ праці підприємств, що входять у кластери, призводить до підвищення якості продукції і збільшен­ня обсягів її виробництва. Завдяки періодичному спілкуванню керівників і фахівців підприємств, шо входять у кластер, вони можуть багато чому навчитися один в одного.

Кластери дають змогу більш ефективно і продуктивно використовувати залучений капітал, що особливо актуально для України за умов гострої нестачі інвестиційних ресурсів.

Ще одним позитивним наслідком є сприяння формуванню в рамках кластерів нових підприємств як виробничого, так і сервісного напрямку. Передумовами цього можуть бути як наявність необхідних матеріалів і сировини, так і трудових ресурсів потрібної кваліфікації в місцях розташування підприєм­ницьких структур кластера. Новостворені підприємства можуть скористатися вже налагодженими зв'язками в даному конкрет­ному регіоні, а значна концентрація споживачів знижує ризик і полегшує визначення потенційних можливостей для нових підприємств. Для нових учасників кластерів більш низькими є також і вхідні бар'єри.

Практично в усіх розвинутих країнах державні структури активно беруть участь у формуванні і розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефективних її напрямків. Перехід до ринкових умов господарювання в Україні з особливою гостротою поставив питання про роль і місце держави в процесах реформування економіки і, особливо, в регулюванні і підтримці малого бізнесу.

Бізнес-центр

Сьогодні в Україні відсутні діючі механізми підтримки, розвитку і захисту малого бізнесу, на відміну від того, як це відбувається у високорозвинутих країнах. Але Державний комітет України з питань регуляторної політики та підпри­ємництва надає великого значення регіональній політиці підтримки малого бізнесу і розвитку його відповідної інфра­структури. Формуються мережі регіональних і міських бізнесів-центрів, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, технологічних парків тощо, що можуть надавати реальну консультативну, інформаційну, навчальну, кадрову й інші види підтримки суб'єктам підприємницької діяльності на по­чаткових етапах їхнього створення.

Бізнес-центр — це, як правило, недержавна підприємницька структура, створена на суспільних засадах за сприяння місцевої влади й іноземних організацій з метою підтримки малого підприємництва в регіоні.

Діяльність бізнес-центру передбачає, що в ньому за­безпечується на паритетній і регулярній основі, на принципах соціального партнерства співробітництво працівників органів місцевого самоврядування, об'єднань підприємців, громадських і профспілкових організацій працівників недержавного сектора економіки (рис. 9).

Досить важливо в діяльності бізнес-центру орієнтуватися на малі підприємства, керовані власниками. Будучи власником, малий підприємець безпосередньо залежить від прибутків і збитків. За умов конкурентної боротьби це є значним стимулом ефективного управління підприємством. Таким чином, якщо через брак коштів виникає потреба звузити коло тих, кому надається підтримка з боку бізнес-центру то, насамперед, варто підтримувати підприємства, якими управляють власник, менеджер-власник і приватні підприємці.

Рис. 9. Взаємозв 'язки бізнес-центру з владою і підприємницькими структурами [ 10, с. 294]

Доцільним є також створення на базі бізнес-центрів спе­ціалізованих клубів, таких, наприклад, як клуб підприємців, клуб бухгалтерів і інших, з метою проведення семінарів з різних напрямків господарської діяльності, проблемних питань звіт­ності підприємств, оподатковування і, в обов'язковому порядку, з запрошенням до участі в їхній роботі висококваліфікованих фахівців відповідної галузі знань.

Організаційна структура бізнес-центру відображена на рис. 10. Координаційний напрямок — це координація діяльності всіх структурних ланок бізнес-центру:

^ розподіл обов'язків і повноважень між структурними

підрозділами центру;

^ узгодження напрямків діяльності всіх структурних

підрозділів;

^ оперативне управління вирішенням поточних і страте­гічних завдань.

Рис. 10. Організаційна структура бізнес-центру [10, с. 296]

Організаційний напрямок включає в себе розробку загальних питань регіональної політики підтримки малого і середнього бізнесу:

- пошук пріоритетних напрямків розвитку регіону;

- розробка концепцій і програм розвитку малого бізнесу;

- організація взаємодії і зворотного зв'язку між місцевою владою і підприємницькими структурами;

- лобіювання законодавства в питаннях малого бізнесу. Освітній напрямок спрямований на проведення активного навчання і перепідготовки, переважно за економічними спе­ціальностями:

- надання початкової економічної освіти як головного підґрунтя, необхідного для ведення власної справи;