Сторінка
1
Сутність ресурсозбереження, з позиції системного підходу, у ринкових умовах полягає насамперед у науковому обґрунтуванні цілей, стратегій, заходів і ресурсів, які при обмежуючих умовах зовнішнього та внутрішнього середовища, мають забезпечити підприємству досягнення результатів, що сприятимуть його безперервному функціонуванню та подальшому розвитку, а також раціональне використання наявних ресурсів підприємства. Забезпечення збалансованості складної за змістом діяльності підприємства з управління ресурсозбереженням зумовлює необхідність створення відповідної системи, що здатна вирішувати задачі, пов'язані з подоланням невизначеності шляхів і результатів ресурсозбереження. Система управління ресурсозбереженням складається з певного комплексу підсистем, які мають повністю охоплювати усі елементи та усі аспекти функціонування об'єкту ресурсозбереження[1].
Управління ресурсозбереженням в системі управління підприємством є відносно самостійною підсистемою (тобто цілісною системою для складаючих її елементів), що містить сукупність специфічних інструментів, правил, структурних органів, інформації і процесів, націлених на підготовку і забезпечення виконання планів ресурсозбереження. При управлінні ресурсозбереженням здійснюється обґрунтований вибір основних напрямків ресурсозбереження на підприємстві в цілому і для кожної структурної одиниці зокрема; формування комплексних цільових програм, визначення і конкретизація завдань за цілями цих програм, визначення критеріїв і закріплення за виконавцями; встановлення календарних термінів проведення робіт за проектами; розрахунок потреби в ресурсах і розподіл їх по виконавцях.
Головною рисою ресурсозберігаючої діяльності підприємства на сьогодні повинна бути орієнтація на проведення комплексу заходів, які швидко реалізуються, охоплюють різні сторони його діяльності та дозволяють досягти максимального ефекту економії. Об'єктивні умови для їх здійснення повинна забезпечити цілісна система управління ресурсозбереженням на підприємстві (рис1).
За думкою автора, під системою управління ресурсозбереженням підприємства слід розуміти сукупність дій щодо здійснення впливу управлінських органів (суб’єкту управління) на процес ресурсозбереження (об'єкт управління) за допомогою реалізації функцій (загальних, конкретних і забезпечуючих), спрямованих на досягнення постійного підвищення ефективності використання всіх ресурсів підприємства і, як наслідок, підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності. Ефективність процесу управління ресурсозбереженням залежить від того, за яким принципом формується система управління. Тому в якості системоутворючого чинника пропонується розглядати принцип функціональної повноти системи, тобто виділяються функції, що здатні забезпечити ефективну реалізацію процесу управління ресурсозбереженням.
Згідно з принципом функціональної повноти системи пропонується виділити наступні підсистеми системи управління ресурсозбереженням: підсистема загальних функцій управління ресурсозбереженням, підсистема конкретних функцій та підсистема функцій забезпечення управління ресурсозбереженням.
Виконання загальних функцій управління ресурсозбереженням у повному обсязі складає цикл впливу управляючої підсистеми (суб’єкт управління) на підсистему управління (об’єкт управління) або процес управління ресурсозбереженням. Суб’єктом управління в процесі управління ресурсозбереженням виступають керівництво підприємства, менеджери різних служб та підрозділів підприємства, а також сукупність методів і технічних засобів інформації, отриманої від об'єкта управління. Об’єктом управління є процеси ресурсозбереження на підприємстві. Планування рівня ресурсозбереження, мотивація ресурсозбереження, регулювання та координація здійснюються за прямим зв’язком між суб’єктом та об’єктом управління ресурсозбереженням. А оцінка та аналіз і моніторинг ресурсозбереження здійснюються через оборотний зв’язок, а саме через визначення фактичних показників ресурсозбереження та ефективності використання ресурсів на підприємстві; порівняння фактичних показників ресурсозбереження з нормативними; проведення аналізу відхилень, що виявлені; визначення причин незадовільного стану ресурсозбереження на підприємстві. Процес управління ресурсозбереженням реалізується через організацію цього процесу.
Конкретні функції управління ресурсозбереженням розкривають зміст процесу управління ресурсозбереженням та повинні забезпечити досягнення безпосередньо цілей ресурсозбереження на підприємстві.
Реалізація загальних та конкретних функцій управління ресурсозбереженням неможлива без виконання забезпечуючих функцій, що сприяють їх виконанню. Ця група функцій включає: методичне забезпечення, інформаційно-технічне забезпечення, організаційне забезпечення, кадрове забезпечення та забезпечення узгодженості в системі управління ресурсозбереженням.
Методичне забезпечення системи управління ресурсозбереженням складається з документів, якими встановлюють правила та інструкції щодо розробки певних документів на окремих стадіях ресурсозберігаючої діяльності; щодо розробки нормативів використання ресурсів підприємства. Інформаційно-технічне забезпечення призначено для ухвалення рішень у процесах розробки й реалізації планів з ресурсозбереження за допомогою комп'ютерних технологій. Організаційне забезпечення представлено сукупністю документів, які встановлюють структуру організаційно-управлінського апарату, форми і порядок проходження документів, які формуються в процесі розробки планів з ресурсозбереження, порядок взаємодії посадовців, функціональних і лінійних підрозділів підприємства в процесі ресурсозбереження. Кадрове забезпечення спрямовано на визначення кількості та якості управлінських працівників, що залучаються до планування рівня ресурсозбереженя та інженерно-технічних працівників, які відповідають за впровадження ресурсозберігаючих технологій та обладнання; їх розподіл за структурою підприємства; посадові обов'язки в частині процесів, спрямованих на розробку й реалізацію заходів з ресурсозбереження; мотивацію персоналу за виконання запланованих робіт з ресурсозбереження на підприємстві.
Отже, автором запропоновано підхід до формування системи управління ресурсозбереженням, що базується на принципі функціональної повноти системи та дозволяє виявити недоліки в організації процесу управління і розробити заходи щодо їх усунення.
Література: 1. Іпполітова І.Я. Теоретичні основи управління ресурсозбереженням на підприємстві // Економіка промисловості: Зб. наук. пр./ НАН України ІЕП. – Донецьк.– 2004 – С.303–314.