Сторінка
2

Підприємницька діяльність в Україні

- асоціації – договірні об’єднання, створені з метою, постійної координації господарської діяльності;

- корпорації - договірні об’єднання, створені на основі об’єднання виробничих наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

- консорціуми –тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети;

- концерни –статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Одним з найпоширеніших видів підприємств, який виділяє закон України «Про підприємства в Україні», є господарські товариства, що утворюються і діють згідно із законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991р.

Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991р., визначає такі організаційно-правові форми господарських підприємств:

- акціонерне товариство;

- товариство з обмеженою відповідальністю;

- товариство з додатковою відповідальністю;

- повне товариство;

- командитне товариство.

Кожне з перелічених форм передбачає певну структуру товариства, ступінь інтегрованості партнерів, характер відповідальності за зобов’язаннями і боргами, розмір підприємств.

Установчі документи товариств повинні містити відомості про вид товариства предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників. Найменування та місце знаходження , розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Учасники товариства мають право:

- брати участь в управлінні справами товариства;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку(дивіденди). Право на отримання частки прибутку пропорційно частці кожного з учасників мають особи. Які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

- вийти в установленому порядку з товариству ;

- одержувати інформацію про діяльність товариства.

Учасники товариства зобов’язані :

- додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управляння товариства;

- виконувати свій зобов’язання перед товариством, тому числі і пов’язані із майновою участю та вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

- на розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Державне регулювання підприємництво забезпечується за допомогою спеціального державно-правового механізму, який складається з:

- організаційно-структурних формувань;

це виконавчо-розпорядчі органи держави та місцевого самоврядування, наділені управлінськими повноваженнями у сфері підприємництва. Отже, відомі такі органи : державний комітет з питань розвитку підприємництва та МВС України здійснює видачу ліцензій на виготовлення та реалізацію спортивної вогнепальної зброї.

- адміністративно-правових засобів впливу на відносини, що складаються в даній сфері.

Це акти управління, призначені для регулювання відносин у сфері підприємництва: Конституція України, закони України, укази та інші акти Президента України , нормативні документи Кабінету Міністрів, акти міністерств, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Особливу роль серед органів управління у сфері підприємництва посідає Державний комітет України з питань розвитку підприємництва. Створений указам Президента України від 29 липня 1997 року з метою реалізації державної політики щодо розвитку і підтримки підприємництва та ефективного використання наданих підприємцям можливостей. Він є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкована Ліцензійна палата України.

Функції комітету:

- координація діяльності органів виконавчої влади, пов’язаної з розробкою і реалізацією заходів підтримки і розвитку підприємництва;

- узагальнення практики застосування законодавства щодо питань підприємництва;

- участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі розвитку та підтримки підприємництва, а також ліцензування підприємницької діяльності.;

- підготовка пропозицій щодо усунення правових, адміністративних, економічних, організаційних перешкод на шляху розвитку підприємництва;

- підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва;

- формування пропозицій щодо розміщення державних замовлень серед підприємств недержавних форм власності, в тому числі на конкурсних засадах;

- взаємодія з міжнародними організаціями з питань розвитку підприємництва.

Головне місце в системі правових актів, що регламентують підприємницьку діяльність, які розвивають і конкретизують відповідні положення конституції України, належить Закону України «Про підприємництво» від 26 лютого 1991р. закон визначає головні та загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлює конкретні гарантії свободи підприємництва, його управління та підтримки. Стаття 15 даного закону зазначає, що правове регулювання підприємницької діяльності здійснюється в цілях забезпечення свободи конкуренції між підприємцями, недопущення монополізму і захисту прав споживачів. Держава гарантує та підтримує розвиток підприємництва незалежно від його організаційно-правових форм, проголошує рівність всіх форм власності та рівні можливості доступу підприємців до фінансових, матеріально-технічних, трудових, природних та інформаційних ресурсів(ст 12 Закону України «Про підприємництво» ).