Сторінка
2

Менеджмент селекційного процесу в молочному скотарстві на сучасному етапі розвитку галузі

а рік становить 5729 кг, а АСГВ “Прогрес” Ізмаїльського району одержало найбільший надій на корову за всю історію Одеської області — 7200 кг. До речі, проведення щорічних обласних виставок — аукціонів племінних тварин демонструє зростання якісних показників та продуктивності молочної худоби в багатьох господарствах області. Але вважаємо, що визначення статусу суб’єкта племінної справи — це тільки стартова умова, початок великої роботи. Вирішення потребує ціла низка актуальних питань менеджменту селекційного процесу. Перш за все, необхідно створити власну стабільну кормову базу в кожному господарстві шляхом підвищення питомої ваги кормових культур до 35–40% та збільшення посівів багаторічних трав до 50% (у тому числі люцерни та еспарцету). Це дасть змогу організувати повноцінну годівлю всіх статево-вікових груп та на її основі досягти повнішої реалізації селекційно-генетичного потенціалу, накопиченого в більшості стад. Друге: необхідно продовжувати роботу з удосконалення технології вирощування ремонтного молодняку як важливої складової в системі племінної роботи, забезпечивши досягнення телицями живої ваги не менше 350 кг у 16–18-місячному віці. Третє: удосконалити координаційну та управлінську діяльність створених в області асоціацій з племінної справи (щодо видів і порід тварин), пов’язавши в єдиний технологічний процес племінні та товарні господарства. Четверте: посилити увагу до ведення первинного та племінного обліку в повному обсязі з поступовою його комп’ютеризацією. Суб’єкти племінної справи зобов’язані відновити регулярне визначення вмісту жиру і білка в молоці корів, що відібрані до селекційних груп. До речі, напрям селекції на збільшення вмісту цих основних компонентів у молоці відповідає європейській моделі корови третього тисячоліття. П’яте: глибокий аналіз попередньої племінної роботи та науково обгрунтоване опрацювання селекційних програм і організаційних заходів з дальшого удосконалення продуктивних і племінних якостей стад та підвищення надоїв молока. Як показала практика, ці програми на рівні сучасних вимог можуть бути складені лише за методичною допомогою та участю науковців-селекціонерів. Шосте: удосконалення рівня роботи облплемоб’єднання. Зокрема, для прискорення прогресу стад необхідно значно поширити застосування штучного осіменіння в молочному скотарстві сіменем плідників-поліпшувачів, а також роботу з оцінки плідників за якістю потомства на рівні сучасних вимог. Сьоме: зміцнення кадрового складу господарств за рахунок введення до штату посад зоотехніків-селекціонерів і племобліковців та їх постійне навчання в процесі виробничої діяльності та на курсах підвищення кваліфікації при Одеському державному аграрному університеті. Восьме: розробка уніфікованих сучасних форм первинного і племінного обліку та надання їх для використання в племзаводах і племрепродукторах. Дев’яте: за прикладом інших країн, на нашу думку, Мінагрополітики доцільно щорічно визначати та публікувати в галузевих журналах рейтинг племінних господарств України, що розводять молочну худобу. Це буде сприяти своєчасній інформованості зоотехнічної громадськості, дасть змогу порівнювати рівень роботи свого господарства з досягненнями колег. Крім того, це буде також однією з форм реклами кращої племінної продукції, що в умовах ринку має важливе значення. Підсумки минулого року засвідчили, що в частині новосформованих господарств є складнощі на шляху відновлення та розвитку тваринництва: диспропорція між чисельністю поголів’я, створеним селекційно-генетичним потенціалом і рівнем кормовиробництва та якістю кормів. Без усунення цієї диспропорції молочне скотарство не буде високорентабельним і конкурентоспроможним. Таким чином, підсумовуючи викладене, слід підкреслити, що менеджмент селекційного процесу повинен раціонально поєднувати теорію і практику управління зі станом окремих популяцій с.-г. тварин при динамічній зміні зовнішніх умов виробництва. При цьому пріоритети розвитку окремих складових визначаються на кожному етапі досягнення стратегічної мети. Менеджмент перетворює можливість в реальну дійсність, мету — в конкретні результати завдяки розумним методам співпраці фахівців суб’єктів племінної справи, галузі кормовиробництва та технологів і організаторів виробництва.