Сторінка
1

Мінімізація витрат за повного дотримання агротехнологій

Сій в грязь — будеш князь. Це прислів’я неодноразово згадувалось під час демонстрації аграрної техніки в Українському державному центрі по випробуванню та прогнозуванню техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва (УкрЦВТ) 25 липня, де відбувся День поля’2003. Підвищення продуктивності наявного комбайнового парку, зменшення капіталомісткості нової збиральної техніки та забезпечення високої якості збирання врожаю в екстремальних умовах (високі забур’яненість та вологість) залишаюься одними з найактуальніших завдань. Шляхи її розв’язання і демонстрували виробники техніки працівникам Мінагрополітики, керівникам обласних управлінь. Образно кажучи, того дня в поле вийшли “білі комірці”. Леонід Погорілий, доктор технічних наук, директор УкрЦВТ, резерви виробництва вбачає у поєднанні екстенсивних факторів — ресурсів, добрив, гербіцидів, палива — з інтенсивними технологіями в рослинництві. На його переконання, потрібно звернути увагу на обробіток грунтів: зменшити кількість оранок у 3–5 разів залежно від зони, мобілізувати за рахунок оптимізації агротехнічних строків потенціал земель, задіяти фактори відтворення гумусу, накопичення вологи й ефективної боротьби з бур’янами. А найголовніше —потрібно переломити усталену психологію селян і застосовувати якнайширше мінімальний обробіток грунтів. Мабуть, цей процес відбувався б значно швидше, якби кожний сільгоспвиробник побачив у роботі необхідну для цього техніку. А ще поспілкувався б з корифеєм напряму енергоощадних технологій — професором кафедри грунтознавства й охорони грунтів НАУ Миколою Кіндратовичем Шикулою. Протягом 30 років він займається цією тематикою, сформував свою наукову школу. На перший погляд, справді, може здатись дикістю обробіток грунту не глибше 4–5 см (6 см — це вже брак) при загальноприйнятій технології — до 30 см під усі культури і сівозміни. Та кінцевий результат свідчить сам за себе. За умов правильного ведення технології ми одержуємо у 1,5–2 рази збільшену врожайність і у 6 разів нижчу за традиційну собівартість продукції. Усіх недовірливих Микола Кіндратович запрошує ознайомитися з результатами багаторічної практики господарств: ПП “Агроекологія” Шишацького району Полтавської області, де за цією технологією працюють уже 27 років, при цьому без застосування мінеральних добрив мають удвічі більшу врожайність, ніж сусідні господарства. З 1996 року застосовують її в АЗТ “Агросоюз” Дніпропетровської області, 8-й рік саме ця технологія дає вагомі результати у ЗАТ “Сокільча” Попільнянського району Житомирської обл. Тож бізнес прийняв цю методику значно швидше, ніж окремі представники офіційної науки. Завдяки цьому методу, прискорюється мінімізація обробітку грунту, активізується малий біологічний кругообіг речовин, та й енергетичних ресурсів потрібно значно менше. Цьогорічний День поля відбувався під гаслом “Пріоритетні напрями розв’язання проблеми збирання врожаю і сівби зернових культур”. Професійне зацікавлення викликали не лише удосконалений “Славутич” чи російський зернозбиральний комбайн “Єнісей-954”, який уже з жовтня цього року випускатиме Лозівський комбайновий завод (53% комплектуючих — українські), а й, як зазначив міністр аграрної політики Сергій Рижук: “Ми подивилися в дії 6 типів комбайнів. Помилково думати, що будемо зосереджувати увагу на якомусь одному: чи вітчизняному, чи імпортному. Нагадаю, Україна має п’ять різних природно-економічних зон, 15 мільйонів гектарів лише зернових культур. Нам потрібні комбайни і високого класу, і середнього, і малого тощо”. На Дні поля виробники техніки вкотре звертали увагу на те, що ефективним шляхом підвищення продуктивності зернозбиральних агрегатів, спрощення їх конструкції, зниження енергомісткості є перехід на технологію збирання методом обчісування. При цьому витрати енергії зменшуються вдвічі-втричі, маса і габаритні розміри машини за тієї ж продуктивності — в 3,4 раза. Виробництво такої техніки в змозі зняти гостроту проблеми поповнення парку комбайнів, збільшити моторесурс старих. За будь-яких погодно-кліматичних умов обчісувальна технологія вже тепер може претендувати на збирання, за оцінками фахівців, третини чи навіть половини площ зернових культур у південних регіонах країни. Ця технологія настільки багатообіцяюча, що вже найближчим часом може мати революціонізуючий вплив на розвиток конструкцій комбайнів і технології збирання, особливо в зв’язку з украй гострим дефіцитом органічних добрив і кормів для великої рогатої худоби, які можна поповнити за рахунок загортання соломи в грунт, збирання і переробки полови. Це також можливість проведення післязбиральних робіт із збереження і накопичення вологи та знешкодження бур’янів, залишення солом’яних куліс для снігозатримання і боротьби з вітровою ерозією тощо. Демонструвались можливості і грунтообробної техніки, і кормозбиральних комбайнів та агрегатів. Сергій Рижук нагадав журналістам: “У нас понад 43 тис. фермерських господарств, і сьогодні за кермом сиділи саме фермери: за один прохід — і оранка, але не плугом, а плоскорізом, і посів одразу після проходу комбайна, а це економія коштів”. А ще міністр укотре захоплено відгукувався про п