Сторінка
2
У контексті згаданого, зокрема, зв’язку черепашки з якістю пшениці принагідно зазначимо, що пошкодження нею зерна не впливає на вміст у ньому клейковини, що експериментально доведено ІЗР та іншими науковими закладами. Лише за високих рівнів пошкоджень — понад 15–25% і вище — під час так званого відмивання клейковини відбувається її деградація (руйнація). Слід зазначити, що вказані рівні пошкоджень можуть мати місце за масового розмноження клопів, зазвичай, у роки різкого збільшення чисельності та масових спалахів шкідника й здебільшого — у визначених осередках його розмноження.
Отже, замалі показники вмісту клейковини в зерні, що нерідко мають місце, не є результатом пошкоджень його хлібними клопами. Більше того, застосування засобів захисту посівів за такого вмісту клейковини є не рентабельним, а збитковим для сільгоспвиробників. Звідси висновок: для раціонального застосування інсектицидів та підвищення окупності хімічного захисту потрібні експрес-методи визначення перспективних для одержання високоякісного зерна посівів пшениці напередодні їхнього захисту.
Для оцінки посівів щодо вмісту в рослинах азоту та доцільності підживлення їх азотними добривами вчені Дніпропетровського аграрного університету свого часу розробили хімічний експрес-метод. У роки передостаннього збільшення чисельності черепашки цей метод, за його незначної модифікації, широко впроваджували ДАУ та ІЗР у господарствах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської областей, але вже з іншою метою — для виявлення посівів, перспективних для одержання цінної і сильної пшениць, і, відповідно, їхнього захисту від хлібних клопів. З огляду на те, що досконаліших методів немає, видається можливим повернутися до прогнозування якості зерна озимої пшениці та доцільності хімічного захисту за допомогою згаданого методу.
Відомо, що шкодочинність шкідливих організмів, у тому числі комах, можна істотно знизити завдяки вибору та впровадженню стійких проти них сортів рослин. Свого часу деякі наукові установи (ВІЗР, ІЗР тощо) проводили відповідні дослідження. Вони в цілому зводилися до визначення сортів і видів пшениць (тверда, м’яка), сприятливих для заселення їх черепашкою. Науковці встановили деяку сортову залежність у заселеності посівів дорослими клопами черепашки в умовах лабораторно-ділянкових дослідів, де трофічний чинник відіграв певну роль у заселенні рослин того чи іншого сорту.
В основу досліджень із визначення шкідливості личинок та клопів, що окрилилися, які провели в ІЗР, було покладено принципово інший підхід: визначення захисної спроможності клейковинного комплексу пшениці до протеолітичних ферментів черепашки залежно від сорту. Для цього в лабораторних умовах із сортів вітчизняної селекції формували дослідні зразки за 2, 5 та 10% і більше градацій пошкоджених у них зерен. Крім того, в польових умовах на виробничих посівах і сортовипробувальних дільницях відбирали зразки пшениць із різною заселеністю черепашкою та рівнями пошкодження нею зерна. За встановленими методиками визначали показники якості пшениці, кількість і пружність клейковини залежно від сорту та пошкодження черепашкою.
З допомогою досліджень було виявлено сорти пшениці, якість яких не знижувалася за доволі високих рівнів пошкоджень. Особливу увагу звертає на себе сорт Одеська 133 Селекційно-генетичного інституту УААН. Як свідчать наведені результати досліджень, його високі якісні показники не змінювалися навіть за пошкодження зерна на рівні 5–10%. Доволі висока захисна спроможність відносно негативної дії ферментів черепашки виявлена і в сорту Панна цього ж наукового закладу.
Аналогічні результати стійкості озимої пшениці до пошкоджень зерна черепашкою, залежно від сорту, одержали і в Селекційно-генетичному інституті УААН. За його даними, сила борошна пшениці одеської селекції сорту Куяльник була високою і не змінювалася з пошкодженням зерна до 6%. Високу здатність зменшувати негативний вплив пошкоджених зерен на хлібопекарські показники виявлено і в сортів Вікторія, Красуня, Знахідка та Застава.
Отже, наведені дані про вплив черепашки на якість зерна свідчать, що, завдяки стійким проти протеолітичних ферментів шкідника сортам пшениці, можна значно знизити її негативну дію на хлібопекарські властивості зерна і, що вкрай важливо, підвищити поріг чутливості клейковини до пошкодження черепашкою. Бо саме низький рівень чутливості більшості сортів пшениці до пошкодження черепашкою (1–2%) і загострює проблему захисту посівів від цього шкідника. Адже, виходячи з рекомендованого нині ЕПШ і багаторічної динаміки чисельності черепашки, хімічний метод, зокрема в південних і східних регіонах держави, у більшості випадків варто застосовувати щороку й майже на всіх посівах озимої пшениці цих регіонів, що нині неприйнятно як в економічному, так і в екологічному сенсі.
Наведені дані свідчать, що за умов широкого впровадження стійких проти черепашки сортів можна істотно змінити чинний ЕПШ завдяки підвищенню його показників щодо рівнів заселеності та доцільності застосування хімічного методу. Адже чинні економічні пороги шкодочинності розробляли для сортів озимої пшениці здебільшого з низьким потенціалом їхньої якості та спрямованих переважно на збільшення кількісних показників врожаю (Кавказ, Аврора тощо). Істотну роль у розробці ЕПШ відіграли й соціально-економічні відносини в аграрному секторі того часу, коли хімічний захист господарства здійснювали за рахунок держави.
Враховуючи особливості хвилеподібного характеру розмноження та періодичні зменшення й збільшення чисельності, шкодочинність черепашки й загрозу посівам, високу потенційну здатність до розселення та значного зростання чисельності, впровадження стійких сортів дасть змогу частково вирішити проблему якості зерна та оптимізувати хімічний захист переважно в роки з невисоким рівнем заселення посівів шкідником за зменшення чисельності розмноження. В роки ж різких спалахів розмноження вирішальним у захисті посівів залишається хімічний метод.
На практиці важливо дати оцінку стану популяції клопів у певні періоди та спрогнозувати рівень розмноження надалі й дати сільгоспвиробникам рекомендації щодо захисту посівів. Для цього Головна інспекція захисту рослин разом з інспекціями захисту рослин областей і районів здійснює постійний моніторинг розмноження та чисельності шкідника.
За даними Державної служби захисту рослин, у країні протягом останніх 50 років спостерігалося кілька хвиль зростань чисельності та масових спалахів розмноження. Найбільші з них (за чисельністю та шкідливістю) спостерігалися в другій половині минулого століття (1967–1970, 1981–1987, 1993–1997 рр). За таких спалахів осередково в господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Херсонської областей у посівах налічували подекуди 200–300 личинок клопа на 1 м2. Під час масових захисних заходів до робіт залучали близько 300 літаків сільськогосподарської авіації, всю наявну наземну апаратуру. Це уможливлювало проведення обробок за 10–14 днів, що важливо під час масового розмноження клопів і заселення ним посівів. Із кожним подальшим зростанням чисельності ареал шкідника збільшувався, охоплюючи нові території Лісостепу, подекуди окремі райони Полісся, де раніше клопа виявляли як вид.
Завантажити реферат