Сторінка
1

Карантинні шкідники лісу

Розширення торговельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих в Україні шкідників лісу.

До “Переліку шкідливих організмів”, що мають карантинне значення для України, входить 30 видів небезпечних шкідників лісових насаджень, деревини та виробів з неї. Їх віднесено до 1 списку: Карантинні організми, відсутні на території України. Це шкідники ряду твердокрилих, або жуків — Сoleoptera та ряду лускокрилих, або метеликів — Lepidoptera.

Ряд Lepidoptera представлений шкідниками лісу, хвоє- та листогризучими: східна і західна чорноголові листовійки-брунькоїди — Acleris variana, A. gloverana; сибірський шовкопряд —Dendrolimus sibiricus; непарний шовкопряд, азіатська раса Lymantria dispar (asian rase).

Чорноголові листовійки заселяють переважно ялицеві та ялинові ліси, розповсюджені в США, Канаді. Внаслідок живлення личинок відбувається осипання хвої (дефоліація). Певна частина хвоїнок відмирає, як наслідок, до кінця липня ліс набуває червоно-коричневого забарвлення. Зміна забарвлення добре помітна на верхівках крон дерев. Спалахи розмноження цих шкідників відбуваються в лісах, що складаються переважно з ялини бальзамічної (Abies balsamea), оптимальної кормової рослини для чорноголових листовійок. Найінтенсивніша дефоліація виявлена у зрілих лісах, де вік дерев понад 50 років.

Acleris variana, A. gloverana віднесені ЄОЗР (Європейська і Середземноморська організація захисту рослин) до Списку А1 карантинних видів. Без сумніву, ці два види становлять загрозу для деяких цінних видів хвойних порід дерев у регіоні ЄОЗР, до якого входить і Україна.

Непарний шовкопряд, азіатська раса Lymantria dispar (asian rase), пошкоджує понад 300 видів рослин, це типовий поліфаг, кормові вподобання якого змінюються залежно від кліматичної зони. В умовах Далекого Сходу Росії шкідник надає перевагу дубу, ліщині, а на півночі Росії — модрині, осиці, березі. Він поширений на всій території Росії. Для України небезпеку становить азіатська раса шкідника, особливо на території Кримського півострова, де зосереджені цінні та рідкісні породи дерев.

Щороку Україна імпортує з Росії понад 100 тис. м3 деревини. Тому перед карантинною службою України постало питання щодо статусу лісового шкідника — непарного шовкопряда, його азіатської раси. На території Російської Федерації він занесений в списку А2 “Переліку карантинних організмів”, тобто обмежено поширений на території країни.

Сибірський шовкопряд — Dendrolimus sibiricus — поширений у Китаї та сусідніх із ним державах: Казахстані, Росії, Кореї, Монголії. Він найнебезпечніший з-поміж хвоє- та листогризучих шкідників. Найбільше пошкоджує модринові, смерекові та кедрові ліси. Осередки цього шкідника часто виникають на значних площах і призводять до всихання смерекових і кедрових, а за повторного об’їдання хвої — і модринових насаджень, на які при цьому нападають і стовбурові шкідники.

Основне значення під час розселення шовкопрядів мають яйцекладки. Шкідники відкладають яйця не лише на лісову продукцію, що збільшує небезпеку розповсюдження яйцекладок разом із тарою, контейнерами; на вагонах, автомобілях та розповсюджується іншими шляхами, ускладнюючи їх виявлення.

Ряд твердокрилих, або жуків — Сoleoptera — це стовбурові шкідники. Ряд представлений такими родинами: Довгоносики — Curculionidae, Златки —Buprestidae, Короїди — Ipidae, Вусачі — Cerambycidae, Каптурники —Bostrychidae.

Довгоносики: рід Смолівки — Pissodes: крапчаста, кедрова, ялицева, соснова, стовбурова смолівки та смолівка веймутової сосни. Уражують породи всіх видів сосни, ялини, ялиці, модрини, а також кедр. Смолівки заселяють ослаблені та звалені дерева, часто в жердняковому віці. Оселяються під тонкою корою. Нападаючи на дерева, заселяють їх верхівки, через що в таких лісах часто спостерігається суховерхівковість. За один-два роки ці дерева засихають. Дорослі комахи пошкоджують бруньки та молоді пагони. Личинки смолівок прокладають звивисті ходи між корою і деревиною молодих дерев.

Златки: модринова златка — Phaenops guttulata — оселяється на ослаблених деревах і лісоматеріалах. Ушкоджує всі види модрини. Поширена в тайгових лісах Росії. Північна межа розповсюдження збігається з кордоном розповсюдження модрини, а південна — це Алтай, Монголія. У деревині златка проробляє поперечні ходи, в результаті здорові тканини ослабленого дерева відмирають, і згодом дерево гине. Крона ураженого дерева розріджується, хвоя втрачає блиск і жовкне з кінчиків.

Короїди: великий модриновий короїд — Ips subelongatus, заболонник Моравіца — Scolytus morawitzi. Великий модриновий короїд і заболонник Моравіца — це чи не найосновніші шкідники модрини. Оселяються на звалених або ослаблених деревах. Можуть спричиняти загибель модринових лісів, що раніше були ослаблені живленням сибірського шовкопряда, яке зумовило передчасне повалення лісу. Ушкоджують усі види дерев роду Модрина. Іноді зустрічаються на видах родів Сосни, Ялини. Хоч ці шкідники нападають здебільшого на ослаблені чи зрубані дерева, але у роки спалахів чисельності можуть завдати шкоди й здоровим деревам. Жуки надають перевагу розрідженим, добре освітленим ділянкам лісу. Заболонник Моравіца поширений в Росії, Китаї і Монголії. Великий модриновий короїд здебільшого поширений у модринових лісах Центральної Європи (Австрія, Чехія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Швейцарія, Велика Британія). Також поширений у Росії, Китаї, Кореї, Японії.