Сторінка
2
Взяті за основу пропорцій альні відносини ”золотого пересікання” пройшли практичні не тільки архітектурні спорудження, та скульптури, костюм. На цьому принципі складалися фігури героїв і атлетів.
Вивчені пропорції чоловічого тіла, почали ще в стародавності, продовжили мислителі і художники епох відродження і наступних епох, прийшовши до графічного описання фігури за допомогою різних геометричних фігур.
Леонардо да Вінчі масштаб пропорції зв’язав з квадратом, довжина якого оприділена висотою тіла і включає в себе систему ділення, допомагаючою установити розміри за допомогою циркуля в відношенню від ½ до 1/196 фігури.
А.Дюкер, великий живописці, за допомогою засічок дуг і опису окружності окремих частин тіла виявив систему сферичних поверхностей, находячи в відносинах, виражених числами.
Д.Хємбідж намітив більше тяжку систему пропорції чоловічого тіла він встановив гармонійний ритм прямокутника, зв’язаних з прямокутником, маючи модуль 1,6. Він доказав, що цей гармонійний Рейн правомірний по відношенню кожного скелета людини, виміряного з переді і в профіль.
Багато поколінь людей відбиралися гармонічні принципи і складалися в канонічні і модульні системи. Ці системи диктували гармонійні норми і зодчан, і скульпторам, і живописцям, і художникам прикладного мистецтва. До нас дійшли найбільш завершеними і цілісними три канони: індо-тібетський, єгипетський і канон “квадратури круга”, основне на пропорціях “золотого пересікання”.
Мода розповсюджувалася не тільки, на костюмі, але й на самій фігурі, й пропорційних відносин і осанки, постає необхідність при проектуванні вкладати ці тенденції моди, так як на протязі ХХ віків модний тип фігур постійно міняв свої пропорції.
Звісно, що на початок віків модними називали невисокі фігури з широкими бедрами в відношенню висоти голови і тіла 1:6, пізніше віддавали 1:7, а в фігур 1928 роках відношення частин були рівне 1:8.
Для оприділення пропорційних відносин в одязі при її проектування немаловажне значення має той факт, що по мірі приваблення росту фігур іде різко зміна довжини ніг. Це вимагає підходу до рішення силуету, геометрії форми одягу.
Список літератури
1.Рачинская Н.И. Сидоренко В.И.
Модилирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные пособия», -
Ростов и /Д. Издательство «Финикс», 2002 – 608 ст.
1 2