Сторінка
5

Закарпатська дерев‘яна пластика ХХ ст. Дерев‘яні іграшки

Надзвичайно тонко модельовані гуцульські мороки – “вінки” з ажурною наскрізною структурою. В них маса наче втрачає вагомість і матеріальність, залишається межі просторових комірчин, гра порожнин, перехрещення граней. Утримує структуру вінка ледь помітна пластинка – “замок”. Якщо його видалити, то цілісно річ перетвориться на окремі елементи. За тим самим принципом складена морока – “шишка”. Її “розрихлена” форма легко асоціюється з сухою ялиновою шишкою.

Всі ці риси породжено технікою спрощеного, швидкого виготовлення іграшок, що задовольняють вимоги доцільності, у той же час вони є художньо досконалими, надають морокам вишуканого лаконізму, сили узагальнення й виразності.

Висновок.

Іграшка – пам’ять етносу нації, народу людства про своє історичне та доісторичне минуле. Її форма є однією з початкових субстанціональних форм щодо освоєння людиною навколишнього середовища.

Отже справа з іграшкою засвідчує, що в національній культурі немає нічого другорядного, такого, що можна оминути і не помітити. Все по-своєму головне і важливе.

Регіональні і локальні художні особливості виробів та предметів з дерева, насамперед залежить від художньої традиції, яка триває в часі й просторі.

Зараз стоїть потреба розвитку і вдосконалення, а також відновлення традицій та своєрідних витворів мистецтва. Бо скрут негараздів не обминув і це. Майстри долаючи потреби ринку втрачають власні традиції та своєрідність. А врешті-решт і своє “его”.

Я вірю, що ще не раз молоде покоління звернеться до українських традицій, казок, пісень, переказів. Не просто полюбить їх, а буде жити ними. Тоді мистецтво буде жити вічно.

Пригадую з розповіді моїх батьків, ріка, яка тече посеред мого села, текла рівно з дорогою, та з часом вона почала кудись втікати і віддалятися від нас і між двома старими вербами утворилися великі береги.

Чому би це так? Чи вона тікає від несправедливості, дволикості чи глуму життя. А може вона назавжди зникне – пропаде?

Та ніхто не допоможе нам в цьому, окрім нас самих. Ми народжені людьми і людьми потрібно відійти для того щоб наблизити вічність.

Використана література.

1. Будзак А.Ф Різьба по дереву в західних областях України. –Київ. Видавництво АН УРСР , 1960 рік – 106 с.

2. Вальницькая С. Яворовська народна іграшка – ЛОМ – 1959 - №5 – с.26-28 ілюстрований

3. Велігоцька Н.І. Юрченко П.Т. Декоративне Ужиткове мистецтво // Історія українського мистецтва. У 6 т. – Київ. Головна редакція енциклопедії, 1967 – т.5. – с. 363 – 390 ілюстрований

4. Вовк Л.В. Студія з української етнографії та антропології – Київ: Мистецтво, 1995 – 336 с. Ілюстрований

5. Воропай О. Звичаї нашого народу – Київ. Оберіг 1993 – 90 с. Ілюстрований.

6. Кузеля З. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу // МУЕ – Львів, 1907 – т.9 – с. 144 , ілюстрований.

7. Заєць І.М. Технологія виробів з деревини: Навчальний посібник – Київ, 1993 рік

8. Лащук Ю. Народне мистецтво українського Полісся. Львів 1992 рік

9. Литвак І. Іграшка народного майстра// Україна – 1956 - №20 – с. 17, ілюстрований

10. Найден А.С. Люди і ляльки// ДІ – 1987 - №5 – с. 37-39

11. Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи// ОМ – 1991 - №3 – с. 27-30

12. Риба рук М.Т. Босяк М.І. Вироби з рогу та сиру // Гуцульщина: історико – етнографічне дослідження – Київ. : Наукова думка, 1987. – с. 438 – 440.

13. Рибаков В.А. Древні елементи в російській народній творчості // 1948 - №1 – с. 90 – 106

14. Фіголь Д.І. Українська народна іграшка. Львів, 1994 рік.