Сторінка
7
Великого поширення в килимарстві набула ворсова техніка. Залежно від заданої довжини ворсу нарізають мережні нитки відрізками рівної довжини, приблизно 10 см. Склавши ворсову нитку вдвоє, обвивають нею дві нитки основи, між двома нитками основи прокладають кінці шерстяної нитки і витягають їх. Залежно від індивідуальних особливостей ткані, від того як їй зручніше укладати ворсову нитку, петлі бувають верхні і нижні. Проклавши так рядок ворсу (петель), його обов’язково закріплюють двома прокидами нитки утка гладеньким полотняним переплетенням. Потім прокидом утка міцно прибивають килимовим молотком; так закріплюються ворсові нитки і петлі.
Варіюючи висоту петель, можна створити різноманітну фактуру килима. Так, рисунок килима “Паморозь”, побудування на легкій кольоровій гамі і різноманітних фактурах за рахунок поєднання різних петель короткого й довгого ворсу, настеляння у вигляді шнурків, косичок з гладеньким тканням.
У республіках Прибалтики дуже поширена техніка довго ворсового килима, виконувана за допомогою лінійки, голки або в’язального крючка. В останьому випадку на кружку канву наносять рисунок, нарізають пряму завдовжки 10-15 см., складають її вдвоє і в’язальним крючком протягують петлю пряжі у вічко канви. Потім у цю петлю протягують два кінці шерстяної нитки і затягують їх. Так за рисунком заповнюють вузли кольорових ворсових ниток. Ряд ворсових вузлів прокладають по горизонталі, потім (5-6 прокидок) – гладеньке ткання. Якщо килим виконують крючком, то між рядами вузлів основи залишають фон основної тканини в 5-6 см.
Розділ 4
Конспект уроку
з
ДПМ
Ткацтво та його техніка для 9-що класу
Тема: Ткацтво та його техніка.
Мета: Ознайомити учнів з технологією ткацтва. Ознайомити учнів х технологією ткацтва. Формувати в них практичні навички роботи з інструментами. Виховувати почуття любові до прекрасного. Удосконалювати вміння планувати роботу, здійснювати самоконтроль. Розвивати фантазію, наполегливість.
Обладнання і інструменти: рама, нитки, голка, човник, ножиці, ескіз в натуральну величину, зразки готових робіт, інструкційні картки.
Міжпредметні зв’язки: ботаніка, анатомія, біологія, креслення, малювання.
Тип уроку: комбінований.
План уроку:
1. Організаційна частина.
Постановка мети і завдань уроку.
2. Подача нового матеріалу: повідомлення нових знань.
3. Практична робота (інструменти).
Складання ескізу.
4. Підведення підсумків уроку.
5. Прибирання робочих місць.
Хід уроку.
1. Добрий День.
Сьогоднішньою темою уроку є: Ткацтво та його техніка.
Ви повинні ознайомитися з технологією ткацтва, удосконалювати вміння планувати роботу, здійснювати самоконтроль, розвивати фантазію, наполегливість. Вчитель акценту увагу учнів на способи передачі краси природи в різних видах ДПМ. Демонструє вчитель вироби, тобто гобелени, доріжки, килими, які виконані на ткацькому верстаті чи рамі. Установлення учням відповідальності між натуральним виглядом квітів і їх декоративним зображенням і стилізацією.
2. Визначення виготовлення виробів тканням, як мистецтва, що має історію.
Ткацтво належить до найдавніших ремесел. Ткацтво – це виготовлення різноманітних килимових тканин, виробів, що сполучають в собі всілякі техніки виконання, як і багатство художніх форм. Килими і килимові вироби широко застосовуються для побутових потреб і прикрашення житлових та громадських інтер’єрів.
Мета цього уроку – допомогти засвоїти техніку ручного килимарства в домашніх умовах. Сучасні художники, що займаються ткацтвом, працюють на спрощених рамах і верстатах. Вони використовують у своїх виробах гру світла і тіні. Сплітаючи нитки мимовільно, створюють їх різноманітну товщину, а також прокладають уток через основу не тільки горизонтально, але й в різних напрямках. Відмовляючись від жорстких правил традиційно килимарства, художники об’єднують в одній роботі різні техніки, використовують нетипову сировину – ворс овець і кіз, кінський волос та інше. Це дає нові фактури і колоритні ефекти.
Відмітимо, однак, що початкуючим не варто одразу братися за виконання дуже складних виробів, потрібно прості поступово удосконалювати. Кожна почата робота повинна бути доведена до кінця.
Вправи у килимарстві мають і велике виховне значення. Використання їх у вихованні дітей гідне рекомендації. При залучені дітей до занять ткацтвом обов’язковий принцип поступово нарощування складності роботи. Цьому слід приділяти дуже багато уваги, тактично пропонувати допомогу, підтримувати зацікавленість, заохочувати.
При виготовленні гладких двосторонніх килимарських виробів застосовують такі техніки: “на спільну нитку”, “зачіпками”, “кругленя”, “паласна”.
Способів в’язання ручних вузлів існує декілька: “подвійний, турецький”, “полуторний або персидський”.
3. а). Вчитель ознайомлює учнів з інструкційною карткою, і коротко пояснює як виконувати техніки.
Після чого вчитель повідомляє, що вони повинні за декілька хвилин скласти ескіз їхнього майбутнього гобелену.
б). Самостійна робота учнів.
в). індивідуальна робота учнів.
г). включення функціональної музики.
д). якщо діти незрозуміли матеріал, провести поточний інструктаж.
є). контроль за дотриманням правил культури праці.
4. Вчитель разом з учнями аналізують кращі ескізи, та оцінює їх. Робота в кольорі.
5. Закінчити ескіз за допомогою кольору і деталей композиції. Принести потрібні матеріали для наступного уроку.
Завантажити реферат