Сторінка
2

Святого Миколая - за народним календарем 19 грудня. Як святкували і що їли з нагоди свята

На зимового Миколая готували святкову, хоч і пісну, вечерю, вітали іменинників. Після Миколая вечорниці влаштовували майже щовечора. Найуживанішими стравами були вареники з капустою, грибами, маком, з гречаною кашею тощо, а також пампушки, пундики, млинці. Хлопці приносили горілку, наливку чи настоянку. Перед танцями дівчата частували всіх присутніх варенухою (вареною, варьохою).

У повісті Миколи Гоголя Тарас Бульба гукає до своєї жінки: «Нам не треба пампушок, медяників та інших пундиків!» Зрозуміло, що до пундиків ставилися як до небуденної їжі. Згадаймо приказки: «Аби хліб був, а без пундиків не помремо!», «Не такі пани, щоб пундики їсти!». У традиційному народному харчуванні це була ласа страва, хоча нашому сучасникові вона видається надто скромною простою у виконанні.

В нашій ставропігійній козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці , як і в багатьох інших українських церквах є традиція - на Святого Миколая обдаровувати діток прихожан подарунками від Миколая, які він, дивним чином, напередодні служби залишає у вівтарі . Щоправда, подарунки дістаються лише слухняним!

Молитва до святого отця Миколая

Всеблагий отче Миколаю, великий і предивний чудотворче!

Ти своїми молитвами лікував усяку недугу і болість,

Ти своїм заступництвом визволяв від певної смерті,

Ти своєю опікою відганяв біду.

Щиро благаю Тебе, скорого потішителя тих, що є в горі

і в нуждах теперішнього життя:

поспіши і до мене із своєю поміччю,

захисти мене й усіх людей від вогню

й води, від голоду і пошесті,

від тяжкої хвороби і несподіваної смерті.

Хорони мене через ціле життя, а особливо в Страшну хвилину переходу з дочасного життя до вічності.

Захисти мене тоді щитом твоєї молитви перед справедливим гнівом Христа Бога і допоможи мені, щоб я сподобився (-лася) навіки в небі, разом з Тобою, прославляти і величати Боже милосердя.

АМІНЬ.

Божник з іконою Святого Миколая в інтер’єрі хати гончара на "Мамаєвій Слободі"