Сторінка
5

Народна творчість

Тканини поділяються на лляні, полотняні, вовняні, шовкові, лавсанові та ін.; змішані (льоноконопляні, з конопляною або лляною основою, з вовняним пітканням, льонолавсанові) тощо.

2.2. Технологічні особливості виготовлення гобелену

Основні техніки ручного ткання: просте полотняне, саржеве (чиновате), перебірне і закладне.

Просте полотняне переплетення полягає в тому, що на верстаті з двома підніжками нитки піткання проходять через зів, пересікаючи перехресно нитки основи. Важливе при цьому рівномірне натягання ниток човником, розміщення, відповідна щільність збивання лядою тощо. Виділяють розріджені полотна, виткані простим переплетенням – серпанкові полотна.

Саржева техніка узорного ткання (чиновать) виконується за допомогою 3-24 підніжок. Залежно від послідовності перебирання підніжок і відповідного піднімання решіток для утворення зіву, щоб пропускати нитки піткання, утворюються дрібнорапортні узори. Це ламані, зигзагоподібні стрічки “піски”, ряди зубчиків, ромбів, ротових фігур, зірочок. Чиноваті полотна цікаві за своєю структурою, вони тугіші, еластичніші, в них орнаментальні мотиви дещо рельєфніше виступають над основою, виділяються світлотіньовими перешивами. Різновидність чиноватих тканин створюють мішані нитки: на основу конопляні. Для узорного пітнання використовують кращі сорти ниток, часто зсукані. Декоративний ефект у таких тканинах збагачується ритмічністю черування легко виступаючих кольорових скісних стрічок на однобарвному тлі.

Перебірна техніка ткання виконується складним способом піткання ниток основи, утворення зіву із застосуванням дощечок, прутиків. Таке ткання називається “під дошку”, “дві дошки”, “перетин” тощо. Залежно від того, чи нитка піткання проходить по всій ширині тканини, чи тільки на місцях утворення узору, перебірна техніка поділяється на дві основні групи: суцільний перебір і перетин з вибором. Є різні локальні варіант перебору. Найбільш поширене поєднання технік простого плетіння й узорного перебірного . у них чергуються гладкоткані й узорні смуги.

Закладне (килимове) ткання здійснюється плетінням двох ???????? ??????? ?????????? ????????????бованих у різні кольори або природного кольору вовняних ниток піткання. При цьому нитки основи переплітаються кольоровими нитками піткання не по всій ширині виробу, а відповідні частини задуманого узору на фоні тканини. Є різні способи виконання килимового ткання: “на вічка”, “на межеву нитку”, “на пряму нитку” тощо.

Окремі тканини виготовлялись поєднанням технік простого полотняного, саржевого, закладного плетіння ниток. Техніки ворсового, пательчатого плетіння характерні для виготовлення килимових виробів та бойківського плечового одягу – гунь.

Залежно від практичного застосування тканини обиралися й техніка її виготовлення.

РОЗДІЛ 3

Методика й послідовність виконання виробу

На Україні була поширена техніка ткацтва “під дошку”. Вона полягає в тому, що крім основного ткацтва за ремізками ще набирають на прутик чи планки (дошки) основні нитки за мотивом рисунка.

Так, але спочатку ми пригадаємо з чого починається ткацтво і що ми виготовляємо. А виготовляємо ми основу і вибираємо сировину для виконання гобелену. Ми вже всі знаємо, що можна ???????? елементами допомог у і вик. гобелену, ось наприклад. Прутик просувають між нитками утна під ті нитки основи, де кольорових ниток не видно на звороті виробу. Кількість прутиків повинна відповідати кількості “уступів” рапортна утка, тому, що орнамент має ступінчастий контур.

Розглянемо виконання рисунка перебіркового ткацтва, яке має різноманітні техніки виконання. Після того, як виткано потрібну смугу фонового потока, піднімають перший прутик і між роз’єднаними нитками основи поруч з прутиком просовують гладеньку дошку (планку) завширшки 12 см. посунувши дошку, кладем на всю ширину основи , її повертають на ребро. Перед бедром утворюється зів, в якому просувають кольорові нитки утки. Потім дошку повертають пластом, відсовуючи назад далі від ремірок і пронизають кольорові нитки утка.

Ці рухи повторюються стільки разів, скільки потрібно для утворення ступінчастого контуру. Процес повторяють для кожного прутика. На ручному верстаті виготовляють тканини з перебірними двобічними та однобічними рисунками. Перебірну нитку закладають на необхідну кількість ниток основи (за рисунком) у той самий полотняний зів, що й фонову нитку утки. Незважаючи на те, що нитки для перебору товстіші й м’якші, переборний візерунок лежить в одній площині основного полотна, опукло вимальовуючись на фоні.

В усіх видах ткацтва слід забезпечити м’який, еластичний настил. Щоб досягти цього ефекту, требу намотувати нитки основи без нависання, але й не дуже сильно, пам’ятаючи, що слабкий натяг ниток призведе до дірчастої структури килима, а надто сильний ускладнює прокладання ниток утка. Для створення рівного міцного краю вибору обов’язково використовують дві бавовняні чи лляні нитки. Щоб утворився зів, беруть дві рейки розміром 60 х 3 х 2 см і прокладають їх через нитки основи (першу, чергуючи парну й непарну), нитки основи два обвивають ниткою утку для утворення міцного прута. Потім тчуть гобелен. Чергуючи нитки основи через одну, правою рукою і прикладають через крайні нитки основи двічі обвивають прута. Наткавши 5-10 см. виробу, прошивають краї міцно вовняною, щоб не утворились затяжки на основі в процесі ткання у невеликі пасма. Піднімати непарні нитки можна й іншим способом. За допомогою струбуни закріплюючи планку, до якої прив’язують одну з горизонтальних планок з перебраними вперед нитками основи, коли піднімають цю планку, утворюють зів.

Нитки утка прокладають так по високій дузі. Тільки при такому прокладанні утка структура виробу буде і без дірчастих розрідних ділянок.

У тканині килимових виробів застосовують у зів по найрізноманітніших переплетеннях, які створюють красиву гру фактури. Перше й основне переплетення – полотняне, коли нитка утка через одну нитку основи перекриває її. То зверху, то знизу, утворюючи дрібний рубчик. Більший рубчик утворюється, якщо основу перекривають через кожні дві нитки.

Використання кольорового утка створює гру двох кольорів у шаховому порядку. Якщо одну нитку утка темного кольору чергувати із світлою ниткою з смуги у вигляді стовпчиків. Шерстяну нитку утка певного кольору повертають справа на ліво утка і навпаки в межах ділянки.

Поки цьому воно може викладатися перпендикулярно до основи, але тоді обов’язково під кутом в 450, бо інакше нитка стягне основу і готовий килим деформується.

Кольорові площини рисунка, які піднімають вгору пружніші, ніж під кутом 800 і треба виконувати прямолінійним ступенчастим контуром. Тчуть наметову нитку, обвиваючи нитки утка двох суміжних кольорів за одну й ту саму нитку основу.

Це роблять двома способами: повторяючи нитку за ниткою, тоді контур матиме вигляд легко окресленого, або після кількох 2-4 нитки утка одного кольору обвивають нитку основи кількома ж нитками іншого кольору.