Сторінка
7

Визначення проектних ризиків

Які фактори є найважливішими за прийняття рішення? Точка беззбитковості, розрахована за показником чистої теперішньої вартості, знаходиться там, де теперішня вартість майбутніх доходів дорівнює витратам.

Інвестиційні витрати можуть збільшуватися на 40 920 грн (припускаючи, що інші змінні величини залишаються сталими), а вже після цього необхідно вносити певні зміни. Процент зростання становить:

.

Річні грошові надходження. Точка беззбитковості досягається тоді, коли річні грошові надходження помножені на ставку ануїтету (10 % на 4 роки), відповідають інвестиційним витратам:

Процент зменшення становить .

Річні умовно-постійні витрати можуть збільшитися на ту саму суму 12 909 грн, або на .

Річний обсяг. Річна точка беззбитковості за витратами становить 63 091 + 20 000 = 83 091 (грн).

Точка беззбитковості за обсягом випуску продукції становить

одиниць продукції,

а зменшення — .

Ціна продажу може впасти на грн за одиницю, зменшення становитиме .

Умовно-змінні витрати можуть зрости на .

Ставка дисконтування. Значення точки беззбитковості для показника ануїтету становить .

З таблиці значень ануїтетів для проекту тривалістю 4 роки видно, що IRR має становити 19 %. Отже, помилка в розрахунках вартості капіталу має перевищити 9 процентних пунктів, щоб вплинути на прийняття інвестиційного рішення.

Аналіз чутливості, як це видно з наведеного прикладу, показує, що ціна продажу й умовно-змінні витрати є двома найважливішими змінними показниками, які потрібно взяти до уваги під час прийняття інвестиційного рішення стосовно даного проекту. Після цього особа, що приймає рішення, повинна вирішити для себе (об’єктивно чи суб’єктивно) питання стосовно ймовірності виникнення таких змін та чи готова вона взяти на себе всі пов’язані з цим ризики.

Метод імітаційного моделювання

Метод імітаційного моделювання Монте-Карло є технікою операційних досліджень, що має широкий спектр застосування в підприємницькій діяльності. Одним з перших, хто звернувся до методу моделювання ризикових інвестицій, був Девід Д. Херц (David D. Hertz), який у статті, вміщеній у Harvard Business Review, описав підхід, використаний у його консультативній фірмі для аналізу можливостей розширення виробництва на хімічному заводі. Цей підхід полягає в розробленні математичної моделі, яка враховує найважливіші характеристики інвестиційної пропозиції на всіх етапах життєвого циклу інвестиційного проекту, які вважаються такими, що мають випадковий характер. Імітаційна модель розглядає такі екзогенні (вхідні) фактори, які є суб’єктами випадкової варіації.

Фактори, пов’язані з ринком:

1. Розмір (ємність) ринку.

2. Темп зростання ринку.

3. Продажна ціна ринку.

4. Частка фірми на ринку.

Фактори, пов’язані з інвестуванням:

5. Інвестиційні витрати.

6. Продуктивна тривалість проекту.

7. Залишкова вартість інвестиції.

Фактори, пов’язані з витратами:

8. Змінні витрати на одиницю продукції.

9. Умовно-постійні витрати.

Для кожної з цих змінних визначається розподіл імовірностей, який базується на сприйнятті керівництвом можливості їхнього виникнення, як це показано на рис. 7.6.

Рис. 7.6. Імітація інвестиційного планування

Наступний крок полягає у визначенні чистої теперішньої вартості, яка є результатом випадкової комбінації використаних екзогенних факторів. Для прикладу можна розглянути ситуацію, коли показник частки ринку має такий розподіл:

Аналізуючи ці ймовірності, ми можемо сказати, що з можливої загальної кількості 100, якщо випадковий номер генерується між 0 та 10, це моделює частку ринку в розмірі 6 %; якщо між 11 та 35 — 7 % і так далі. Такий процес моделювання здійснюється для всіх змінних, щоб визначити (після дисконтування) чисту теперішню вартість інвестиційної пропозиції дослідним прогоном. Це повторюється багато разів для кожної з дев’яти змінних, і в кінцевому підсумку отримують достатньо результатів, щоб побудувати розподіл імовірності чистої теперішньої вартості проекту. У цьому випадку можливо порівнювати проекти, які виключають один одного й розподіли ймовірностей NPV яких було розраховано (рис. 7.7). Видно, що проект А з більшим значенням очікуваної чис­тої теперішньої вартості й нижчим ризиком домінує над проектом Б.

Рис. 7.7. Порівняння двох проектів, які виключають один одного, за показником розподілу ймовірності NPV

Є багато імітаційних програм. У третьому розділі подано одну з них. Проте більшість з них використовується досить рідко, оскільки:

1. Проста модель, що описувалася вище, передбачає, що економічні фактори є незалежними. Хоча очевидно, що між багатьма з них (наприклад, часткою ринку й ціною продукції) існує статистична залежність. Її необхідно визначити. Такі взаємозв’язки не завжди є очевидними та зрозумілими й часто дуже важко піддаються моделюванню.