Сторінка
2
2. З’ясуємо, як вимірювати капітал та інші ресурси, що їх купують фірми. Капітал визначається запасом, тобто кількістю заводів та устаткування, власником яких є фірма на певний момент часу. Наприклад, якщо фірма є власником фабрики електродвигунів, вартість якої 10 млн. дол., то фірма має запас капіталу вартістю 10 млн. дол. З іншого боку, трудові та сировинні ресурси визначаються як потоки, так само, як і продукція фірм. Наприклад, та сама фірма може використовувати 20 тис. людино-годин праці та 50 кг міді для виробництва 8 тисяч електродвигунів щомісяця (або 240 тис. людино-годин праці та 600 кг міді для виробництва 96 тис. двигунів на рік).
Розглянемо випадок із виробництвом електродвигунів детальніше. Як сумарні змінні витрати, так і рівень виробництва продукції є потоками. Припустимо, що рівень заробітної плати 15 дол. за годину, а ціна міді – 80 центів за кг. Тоді сумарні змінні витрати становитимуть (20000)*(15) + (50000)*(0,8) = 340000 дол. на місяць / (8000 одиниць на місяць) = 42,50 дол. за одиницю.
Припустимо, фірма продає електродвигуни за ціною 52,50 дол. Тоді її середній прибуток становить 52,50 – 42,50 = 10,00 за одиницю, а сумарний 80 тис. дол. на місяць. (Зауважте, що це також є потоком). Проте, щоб виготовити і продати електродвигуни, фірма потребує капіталу – фабрики, яку можна побудувати за 10 млн. дол. Таким чином, запас капіталу фірми в розмірі 10 млн. дол. дає змогу їй одержувати потік прибутку в розмірі 80 тис. дол. в місяць.
Чи варто було у фабрику вкладати 10 млн. дол.? Щоб дати відповідь на це запитання, нам потрібно перетворити щомісячний потік прибутку в розмірі 80 тис. дол. у таке число, яке можна порівняти із 10-міліонною вартістю фабрики. Припустимо, що фабрика, за підрахунками, функціонуватиме 20 років. Тоді, питання досить просте: якою буде сьогоднішня цінність щомісячної суми 80 тис. дол. протягом наступних 20 років? Якщо ця цінність перевищуватиме 10 млн. дол., то інвестування виправдане.
Прибуток у розмірі 80 тис. дол. щомісяця протягом 20 років сягає величини (80000)*(20)*(12)=19,2 млн. дол. Здавалося б, такі інвестиції у фабрику повністю виправдовують себе. Проте, чи варті сьогоднішні 80 тис. дол. такої суми через 5 років чи навіть 20 років? Ні, оскільки сьогодні гроші можна покласти на банківський рахунок, вкласти в облігації чи інші вигідні активи – з тим, щоб вони дали більше прибутку у майбутньому. Через це ті ж 19,2 млн. дол., що будуть одержані протягом наступних 20 років, коштуватимуть менше, ніж сьогоднішні 19,2 млн. дол.
Основний капітал фірми вимірюється як запас, а такі виробничі (ресурси) фактори, як робоча сила та сировина, є потоками. Запас капіталу дає можливість фірмі отримувати поток прибутків протягом певного періоду часу.
2. Одне з найпоширеніших та найважливіших рішень, які приймають фірми, - інвестування в новий капітал.
Як фірма може визначити чи окупиться певна інвестиція в капітал? Треба обчислити сьогоднішню цінність майбутніх потоків грошей, які фірма очікує одержати від інвестицій, та порівняти її з інвестиційними витратами. Це і є критерій чистої сьогоднішньої цінності (ЧСЦ):
Критерій ЧСЦ: Робіть інвестиції, якщо сьогоднішня цінність очікуваних у майбутньому потоків грошей перевищує інвестиційні витрати.
Фірмі слід інвестувати лише в тому випадку, коли чиста вигода має додатне значення, тобто чиста сьогоднішня цінність більша від нуля.
Припустимо, що вартість інвестицій у капітал становить В, а очікуваний прибуток протягом наступних 10 років p1,p2,p…p10, С – ставка дисконту, якою ми користуємося для дисконтування майбутнього потоку прибутків.
ЧСЦ= - В + (p1 / (1+С)) + (p2 / (1+С)2) + (p10 / (1+С)10).
Якою ставкою дисконту слід скористатися фірмі? Відповідь на це запитання залежить від альтернативних шляхів, якими фірма може використати свої кошти. Наприклад, замість даного інвестування фірма може вкласти кошти в інший капітал, який даватиме інший потік прибутків. Або ж фірма може вкласти гроші в облігацію, яка даватиме більшу віддачу. Через це можна розглядати С як альтернативну вартість капіталу фірми.
Як оцінювати ступінь ризику інвестування? Припустимо, що деякий проект зовсім не ризиковий (тобто фірма впевнена, що майбутні потоки прибутків становитимуть p1,p2 і т.д.). Тоді альтернативна вартість інвестування матиме гарантовану віддачу, тобто віддачу, яку можна одержати від урядової облігації. Якщо тривалість проекту за оцінками становить 10 років, то фірма може скористатися щорічною процентною ставкою по 10-річній урядовій облігації, щоб обчислити ЧСЦ даного проекту, як в попередньому рівнянні. Якщо ЧСЦ дорівнює нулю, то вигода від інвестування саме дорівнюватиме альтернативній вартості, так що фірмі байдуже – інвестувати чи не інвестувати. Якщо ЧСЦ більша нуля, то вигода перевищуватиме альтернативну вартість, і, отже, слід робити інвестицію.
Розрізняють реальні та номінальні ставки дисконту. Якщо потоки грошей подані в реальних показниках, то ставку дисконту також треба подати в реальних показниках. Причина полягає в тому, що ставка дисконту є альтернативною вартістю інвестування, темпи інфляції не враховуються, їх не слід також враховувати і в альтернативній вартості. Реальну ставку процента можна вирахувати так: номінальна ставка процента і очікувані темпи інфляції (номінальна ставка процента – це просто процентна ставка, виражена в грошових одиницях).
Приклад, припустимо що номінальна процентна ставка і рівень інфляції складають по 10%. Якщо позичити 100 дол., то необхідно виплатити 110 дол. в рік. Проте, через 10%-у інфляцію кожен із цих 110 дол. буде коштувати на 10% дешевше (тому що гроші знецінюються). Звідси, реальна вартість, чи споживча здатність, виплачених в кінці року 110 дол. складе лише 100 дол. Отже, з поправкою на інфляцію, якщо позичають 100 дол. в кінці року виплачують тих же 100 дол. В цьому випадку номінальна ставка складає 10%, а реальна процентна ставка дорівнює 0. Тобто, якщо вирахувати 10% рівня інфляції із 10% номінальної процентної ставки, то отримаємо, що реальна процентна ставка дорівнює 0.
Завантажити реферат