Сторінка
4

Ринок капіталів. Інвестування

В процесі виробництва капітал постійно й одночасно перебуває у всіх трьох формах. Швидкість обороту виробничих фондів істотно впливає на затрати виробництва і прибутковість підприємства. Чим більше обертів роблять виробничі фонди, тим нижчі затрати виробництва й вищі прибутки.

З особливістю кругообороту індивідуальних капіталів пов’язана необхідність кредиту.

Кредит відіграє специфічну роль в економіці: він не тільки забезпечує безперервність виробництва, але і прискорює його.

Перед ринковою трансформацією економіки України постає така важлива проблема, як нагромадження та інвестування. Причому мова йде про інвестування в економіку України не іноземного капіталу, як це зазвичай сприймається, а, насамперед, капіталу, нагромадженого за рахунок національних джерел.

Ситуація, що склалася, насамперед, звертає увагу на можливість використання в Україні світового досвіду нагромадження та інвестування капіталу. Досвід різних країн свідчить про те, що нагромадження капіталу є однією з головних проблем країн з перехідною економікою.

Можливості ж використання зарубіжного досвіду нагромадження капіталу в Україні з метою подальшого інвестування, на думку фахівців, полягають ось у чому:

1. Проведення маркетингового дослідження місткості майнового та фінансового ринків для оцінки реальної ситуації та визначення потенційних можливостей внутрішніх джерел нагромадження та інвестування капіталу.

2. Створення механізму координації діяльності між економічними відомствами, що мають відношення до нагромадження та інвестування капіталу.

3. На рівні Кабінету Міністрів України за участю вищезгаданих відомств має бути розроблена Комплексна програма стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій.

4. Створення банку реконструкції та розвитку України.

Перспективними організаційними формами нагромадження капіталу для його подальшого інвестування в економіку України виступають небанківські фінансові посередники. Виходячи з конкретних умов України та світового досвіду розвитку небанківських фінансових посередників, найбільш доцільним є розвиток:

а) інвестиційних компаній;

б) ощадних установ;

в) взаємних фондів.

Разом з тим при використання світового досвіду нагромадження капіталу для цього подальшого інвестування необхідно максимально враховувати умови розвитку економіки України, що буде сприяти виробленню моделі, яка б працювала на користь подальшого розвитку держави.

Список використаної літератури

1. Гейблонер Роберт Л. Тароу Лестер С. Економіка для всіх; Пер. з анг. – Львів; Просвіта, 1995.

2. Борис Райзберг. Ринкова економіка. Підручник. 1993. Москва.

3. Даниленко А.А. Тенденції і перспективи прямого іноземного інвестування у промисловість України. // Фінанси України – 8/2000.

4. Економіка підприємств: підручник/ За заг. ред. С.Ф Покропивного. – вид. 2, перероб. та доп. – к.: КНЕУ. 2000.

5. Іноземні інвестиції в Росії: сучасний стан і перспективи/За редакцією И.П. Фаминскогою - М: Міжнародні відносини - 1995.

6. Коноводченко Л.Я.Кушнарьова Б.П. Загальна економічна теорія. Навчальний посібник/ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ,Гермес,2000.

7. Лебедєв Е.А. Грошово-кредитна система в сучасних умовах Просвіта; Л. 1990 р.

8. Плоткін О.В. Використання світового досвіду в процесі нагромадження капіталу та його інвестування в Україні. Наукові праці НДФІ – 4. 97.

9. Ринкова економіка. Словник. Під загальною редакцією. М.Я. Кинермана Видавництво "Республіка". 1993 р.

10.Филюк Г.М. Напрями підвищення інвестиційної привабливості природних монополій в Україні. // Фінанси України – 8/2000.