Сторінка
2

Дисконтова вартість, норма окупності та ставка позичкового відсотка

Показник терміну окупності інвестицій визначають також із урахуванням зміни вартості інвестованих коштів у часі. В останньому випадку прибуток, отриманий від інвестицій, дисконтують, а показник називають "дисконтованим терміном окупності інвестицій". Інвестиційний проект є економічно вигідним, якщо строк окупності інвестицій значно менший від строку служби активної частини основних виробничих фондів, а також менший від фактично досягнутого строку окупності капіталовкладень у даній галузі.

Норма прибутку (НП) порівнює доходність проекту і вкладений капітал. Хоч існує кілька способів визначення поняття "доход" і "вкладений капітал", однак найчастіше поняття "доход" розуміється як чисті грошові надходження до сплати процентів і податків, враховуючи амортизацію, а "вкладений капітал" - як початкові інвестиції. Норма прибутку може визначатися за один рік або в середньому за період окупності капітальних вкладень:

ГП НП= —— х 100%,

ОІ

де ГП - чистий грошовий потік; ОІ- обсяг початкових інвестицій.

Висновок

Отже, норма прибутку порівнює доходність проекту і вкладений капітал.

Період окупності розраховується як очікувана кількість років, необхідних для покриття (компенсування) початкових інвестицій чистими грошовими потоками проекту.

Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядаєть­ся не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених гро­шей.

Внутрішня норма окупності (або внутрішня норма рентабельності, доходності) визначається як дисконтна ставка, що зрівнює поточну вартість майбутніх грошових потоків від інвестицій та теперішню вартість грошових витрат проекту.

Використана література:

1. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон, 1998, с.334.

2. Максимова В.Ф. Микроэкономика. Москва: Сомитэк, 1996, с.328.

3. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка.Київ: КНЕУ,1999, с.208.

4. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Москва: НОРМА – ИНФРА*М, 1998, с.572.

5. Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург: Михайлов В.А., 1997, с.750.

6. Огибин Ю.А. Микро-, макроэкономика. С-Пб.: Литера плюс, 1997, с.512.

7. Рябикина А.А., Быкова Т.В. Основы микроэкономики. С-Пб., Лань, 1997, с.304.

8. Семюельсон,Пол А., Нордгауз,Вільям Д. Мікроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.676.